Невидима загроза: як смертельно небезпечні грибки поширюються разом із потеплінням клімату
Щодня ми вдихаємо сотні, а то й тисячі мікроскопічних спор грибів. Більшість із них проходять через дихальні шляхи безслідно — імунна система легко з ними справляється. Проте серед цих невидимих частинок є й такі, що здатні викликати важкі інфекції, псувати врожаї та руйнувати екосистеми. У світі, що стрімко теплішає, ці грибки отримують дедалі більше шансів на поширення.
Хоча більшість грибів відіграють корисну роль у природі — розкладають органічні рештки й повертають поживні речовини в ґрунт — деякі види легко переходять межу між «санітарами» екосистем і небезпечними патогенами. Особливо тривожна ситуація складається довкола роду Aspergillus.
Грибок, який вміє пристосовуватися
Дослідники з The University of Manchester під керівництвом доктора Нормана ван Рейна змоделювали майбутнє поширення трьох небезпечних видів: Aspergillus flavus, Aspergillus fumigatus та Aspergillus niger. У своїй роботі вони врахували різні кліматичні сценарії до кінця XXI століття. Найпесимістичніший сценарій — із високими викидами парникових газів — показав, що умови в Європі стануть значно сприятливішими для цих грибків.
Aspergillus fumigatus, який найчастіше спричиняє інвазивний аспергільоз легень, може розширити свій ареал у Європі майже на 80%. Це означає, що під загрозою інфекції можуть опинитися ще мільйони людей.
Ці гриби мають надзвичайну здатність до адаптації. Вони живуть у ґрунті, на зерні, пір’ї птахів і навіть у морських екосистемах. У природі вони переробляють органічні рештки, але в лікарнях і на фермах стають серйозною проблемою.
Клімат змінює «карту» грибків
Температура, вологість і частота екстремальних погодних явищ визначають, де спори можуть осідати й розмножуватися. Підвищення температури розширює зони, придатні для виживання грибків, а сильні бурі та пилові шторми допомагають їм поширюватися на великі відстані.
Подібний приклад уже відомий: грибок Candida auris, який останніми роками став серйозною загрозою в лікарнях, імовірно, активізувався саме через глобальне потепління. Водночас у деяких частинах Африки спека може стати надто екстремальною навіть для грибів. Це показує, що зміни будуть нерівномірними й складними.
Стійкість до ліків: паралель із антибіотиками
Одна з головних проблем — зростання стійкості до протигрибкових препаратів. У сільському господарстві широко застосовують азольні фунгіциди для захисту зернових і горіхів. У медицині використовують схожі за механізмом препарати для лікування грибкових інфекцій у людей.
Такий «подвійний тиск» сприяє еволюції стійких штамів. Спори, які набули генів резистентності на полях, можуть потрапляти до лікарень. У випадку інфекцій, стійких до азолів, смертність перевищує 50%, адже альтернативні ліки часто мають серйозні побічні ефекти.
Загроза для продовольства
Грибки роду Aspergillus небезпечні не лише для здоров’я, а й для економіки. Вони продукують мікотоксини, що заражають зерно. Один рік активного розмноження може коштувати аграрному сектору мільярди доларів через втрату врожаю.
Підвищення температури та вологості подовжує період росту грибків у полях і зерносховищах. Фермерам доводиться частіше обробляти посіви фунгіцидами — і це знову ж таки стимулює розвиток стійкості.
Чому про грибки так мало говорять?
Науковці визнають: грибкові патогени досліджені значно менше, ніж віруси чи бактерії. Із приблизно 1,5–3,8 мільйона видів грибів офіційно описано лише невелику частину, а геном більшості з них не розшифровано.
У 2022 році World Health Organization включила Aspergillus і Candida до списку пріоритетних грибкових загроз. Це сигнал для урядів і наукових центрів активніше інвестувати в дослідження, моніторинг і розробку нових препаратів.
Що можна зробити?
Рішення не існує у вигляді однієї «чарівної таблетки». Потрібен комплексний підхід:
- скорочення викидів парникових газів;
- обмеження та раціоналізація використання фунгіцидів;
- покращення вентиляції будівель;
- розробка нових класів протигрибкових препаратів;
- системний моніторинг спор у повітрі, ґрунті та лікарнях.
Грибки — давні мешканці нашої планети. Більшість із них нам допомагають. Але у світі, що змінюється, навіть звичайний «санітар» лісу може перетворитися на небезпечного патогена. І питання вже не в тому, чи поширюватимуться ці грибки, а в тому, наскільки швидко ми зможемо підготуватися до нових викликів.
Дослідження було опубліковано на платформі препринтів Research Square.
