Вперше розшифровано повний геном давнього єгиптянина: відкриття проливає світло на життя будівельників пірамід
З зубів давнього єгиптянина вдалося відновити повний генетичний код людини, який пролежав майже 5 тисяч років. Це найстаріший повний геном, коли-небудь отриманий з території Єгипту. Нове відкриття дає унікальне уявлення про ранні переселення людей та їхнє життя в часи будівництва пірамід.
Таємниця поховання
Поховання було знайдено у глиняному горщику в Нувайраті, приблизно за 265 км на південь від Каїра. Дослідники змогли відновити геном, збираючи фрагменти ДНК і підбираючи збіги між ними.
Доктор Аделін Морез Джейкобс з Ліверпульського університету John Moores очолила секвенування та інтерпретацію даних. Її дослідження зосереджене на стародавній ДНК, що дозволяє дізнаватися про переселення людей, їхнє здоров’я та характер праці у минулому.
Повні геноми мають значення
Раніше робота з єгипетськими муміями давала лише часткові дані про ДНК, залишаючи ранні періоди історії Єгипту майже недослідженими. Повний геном дозволяє детально відстежити походження людини.
У цьому випадку два зразки зубів містили достатньо фрагментів ДНК, щоб комп’ютери змогли скласти майже повну послідовність. Хоча деякі ділянки залишаються неповними, кожен новий геном підвищує точність досліджень.
Походження з кількома коренями
Порівняння з тисячами інших геномів показало, що чоловік мав переважно північноафриканське походження, а близько п’ятої частини його ДНК вказує на зв’язок із Месопотамією. Хоча точний час змішання залишився невизначеним, це підтверджує давні контакти між регіонами.
Хімічний аналіз зубної емалі показав, що дитинство він провів уздовж долини Нілу. Ізотопи у зубах відповідають місцевій воді та харчам, таким як пшениця й ячмінь, що споживалися в той час.
Вплив клімату та старіння ДНК
Сухий спекотний клімат Єгипту зберігає кам’яні споруди, але руйнує ДНК у кістках та зубах. Щоб уникнути забруднення сучасною ДНК, дослідники працювали у чистих лабораторіях із суворим контролем.
Аналіз кісток також розкрив характер життя чоловіка: зношені суглоби та товсті мускульні прикріплення свідчать про багаторічну фізичну працю. Вчені припускають, що він помер у віці 44–64 років і був зростом близько 158–160 см. Поховання в кам’яній гробниці вказує на високий соціальний статус — праця й престиж співіснували в його житті.
Висновки та перспективи
Хоч один геном не може представляти всю цивілізацію, він надає цінну інформацію про пересування людей і змішання культур. Месопотамська складова у його ДНК співпадає з ранніми фермерськими групами з Східного Плодючого Півмісяця, що підкреслює зв’язок Єгипту з регіоном.
Поєднання даних геному, хімії зубів та кісток показало, що це був місцевий житель долини Нілу, але з генетичними коренями далеко за межами Єгипту. Подальші дослідження та геноми інших людей дозволять створити більш точну картину міграцій і взаємодій у Стародавньому Єгипті.
Дослідження опубліковане у журналі Nature.
