Політики, письменники, журналісти у День української мови та писемності обговорювали, що зробити для того, аби мова стала загальнодержавною не тільки у законодавстві, а й у побуті.
Наша країна незалежна уже понад 30 років і ми маємо повномасштабну війну з росією питання мови залишається актуальним і болючим. Крім того, війна спричинила виїзд великої кількості українських дітей за кордон — чи повернуться вони, чи допоможе їм батьківщина вивчити українську.
Про це йшлося під час форуму «Українська — мова перемоги!», яку організував Всеукраїнський рух «Єдині».
Але розпочався форум із особливої події — телеведучі каналу 1+1, команда Руху «Єдині» та понад 200 учасників разом писали Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. А потім фіналіст премії Global Teacher Prize 2023 Артур Пройдаков прокоментував складні місця в тексті.
Учасники форуму писали диктант. Фото: Олексій Самсонов
А далі відбулися дві панельні дискусії. Перша — «Комунікація в Україні: як покращити взаєморозуміння, довіру та стійкість українців за допомогою спільної мови?», друга — «Повернення додому: збереження української культури та мови серед українців за кордоном». Спікери, а їх було майже два десятки, міркували, що необхідно зробити для того, аби українська мова стала загальновживаною і мовні скандали (як нещодавній із таксистом, що відмовився розмовляти з пасажирами українською і висадив їх посеред вулиці) відійшли у минуле. Як забезпечити достатню кількість україномовного контенту для найширшої аудиторії, починаючи від найменших діток.
КАРАТИ ЧИ СПОНУКАТИ
Учасники панельної дискусії. Фото: Олексій Самсонов
«Час лагідної українізації минув. Колонізатор і агресор у першу чергу знищує мову і переписує історію. Ми це бачимо сьогодні, тож маємо визнати, що питання мови — це питання національної безпеки», — безапеляційною була акторка театру і кіно, заслужена артистка України Ірма Вітовська-Ванца. У мовних питаннях акторка непримиренна — вона нагадала, що агресори постійно наголошують, що йдуть «по своє» і маркером свого для них є російська. Тож українцям необхідно дбати про своє, і, можливо, вдосконалити процедуру покарання за недотримання закону про мову.
Водночас якщо дорослі вибирають якою мовою спілкуватися свідомо, то діти — під впливом середовища, ютубу чи тік-току. І саме для глядачів молодшого та підліткового віку контенту українською обмаль. Мабуть, це пояснює те, що малеча часто обирає російську.
Людмила Таболіна, вчителька української мови та літератури, що увійшла у топ-50 вчителів світу Global Teacher Prize 2023 вважає, що цю ситуацію можна виправити, коли буде достатньо цікавого контенту українською. Також вказує на ще один шлях для популяризації — створити у кожній школі та садочку розмовні клуби української, у яких будуть спілкуватися на цікаві теми.
А от актор, блогер і популяризатор державної мови Андрій Шимановський звернув увагу, що часто українську в українській школі сприймають суто, як мову уроків, а на перервах чимало вчителів переходять на російську. Це неприпустимо, на його думку, тож він пропонує штрафувати порушників.
СТВОРИТИ МОВНЕ СЕРЕДОВИЩЕ
Ганна Старостенко. Фото: Олексій Самсонов
Незгодна із ним заступниця голови КМДА Ганна Старостенко, яка зазначила, що заборони і покарання викликають несприйняття і стрес, якого і так вистачає нам усім. Тому міська влада Києва пішла іншим шляхом — заохочення і сприяння тим, хто хоче перейти на українську. На це працюють і численні мовні клуби (лише у муніципальних бібліотеках їх діє понад пів сотні) — осередки україномовного середовища. У столиці дуже активні і волонтери. Зокрема мовні курси переходу на українську «Єдині».
«У додатку Київ-Цифровий ми провели опитування мешканців столиці. У ньому взяло участь понад 70 тисяч респондентів. І 86% із них зазначили, що українська — їхня рідна, водночас нею постійно спілкуються відсотків 50%, а решта — російською. Уточнювальні питання показали, що причина — у звичці. Тож наше завдання допомогти її змінити, створити належні для цього умови. Саме тому було розроблено, а Київрада затвердила, «Міську Концепцію ствердження української мови в усіх сферах суспільного життя міста Києва на 2023-2025 роки», — розповіла Ганна Старостенко.
Також вона повідомила, що з понеділка, 30 жовтня у київських школах почнеться тиждень української мови, що передбачає різні цікаві заходи: вікторини, лекції та дискусії.
Тарас Кремінь. Фото: Олексій Самсонов
До слова, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь досить стримано прокоментував пропозицію одного із спікерів встановлювати у школах таблички із написом «територія державної мови», він нагадав, що з 2019 року, відколи працює закон про мову українська є обов’язковою в освіті, в публічному спілкуванні посадових осіб, в обслуговуванні, в Збройних силах України.
«Формування українськомовного середовища — це обов’язок кожного громадянина, особливо в умовах повномасштабного вторгнення. Кожен із нас зараз має бути мовним захисником», — сказав він, наголосивши, що найперше, що потрібно для розвитку української мови, — спілкуватись нею.
УКРАЇНСЬКЕ — ЦЕ МОДНО
Ще наприкінці 19 століття Леся Українка написала геніальний вірш про слово, як зброю, що здатне подолати катів. І ці ж слова, але по іншому промовляє Юлія Паєвська, Тайра, парамедикиня та волонтерка, командирка підрозділу «Янголи Тайри». Вона закликала використовувати мову як зброю проти російської агресії і при цьому вчитися протистояти російським наративам, «перебивати» їх, створюючи якісний продукт, який заповнюватиме інтернет-простір. Крім того, нам необхідна стратегія із формування образу модерного суспільства.
Важливе гасло. Фото: Олексій Самсонов
Епатажна українська письменниця та музикантка Ірена Карпа, яка долучалася до форуму онлайн наголосила, що зараз дуже важливо «не випустити з ока» українців за кордоном, бо кожен наш біженець за кордоном є амбасадором країни і зберегти свою ідентичність у іншомовному середовищі важко.
Водночас два високопосадовці — Міністр освіти і науки Оксен Лісовий та в.о. Міністра культури та інформаційної політики Руслан Карандєєв розповіли про інструменти, що можуть прислужитися цій справі.
Зокрема Руслан Карандєєв розповів про презентовану МКІП до Дня української писемності та мови Держпрограму розвитку й поширення української мови, де цілий розділ присвятили створенню спеціальних культурних продуктів, орієнтованих на закордонного споживача. А це вкрай важливо, бо через повномасштабне вторгнення РФ в Україну за кордоном з’явилася нова українська діаспора. Тож нині треба показувати, які цікаві культурні процеси вирують в нашій державі, аби біженці хотіли повернутися додому.
Про допомогу українцям зберегти ідентичність за кордоном для подальшої роботи цих людей на користь України говорив і Оксен Лісовий. Він наголошував, що необхідно створити для цього конкретні програми. Очевидно, що саме профільне міністерство цим і займеться.
Форум «Українська — мова перемоги!» тривав майже 7 годин. Виступали десятки спікерів, які озвучували різні проблеми, вказували шляхи їх розв’язання.
Читайте також: Кличко про день української писемності: Мова — це потужна зброя
