Провідні фахівці Інституту української мови НАН України з юними колегами з Київської МАН з’ясовували, як змінює мову війна, чому потрібен дубляж фільмів українською та що таке окупаційний лексикон.
Українська мова — живий організм, який відчуває все, що переживає суспільство. Під час круглого столу «Мова — зброя Перемоги» провідні мовознавці з молодими дослідниками Київської МАН обговорювали те, які метаморфози відбуваються з мовою у воєнні часи.
Мовний брейншторм пройшов у Музеї історії Києва і виявився настільки захопливим, що тривав удвічі довше за запланований час.
Мовна стійкість, на думку фахівців, не є лише філологічним питанням, а насамперед вона стосується національної безпеки. Показовим є те, що за радянських часів справжнє полювання влаштовували на словники, створені у золоту добу українського словникарства — 20-30 роки минулого століття. Адже вони відображали багатство української мови, власну термінологію. Навіть тритомний українсько-російський словник був знищений.
Вціліли дорогоцінні книги лише у приватних бібліотеках, які потім дали змогу зробити передруки.
Оксана Тищенко, старший науковий співробітник відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України, звернулась до молоді із запитанням: які нові слова з’явились у вжитку в час війни?
Слова, які увійшли у вжиток: «бавовна», «приліт», «задвохсотили» — стануть таким же надбанням для істориків, які писатимуть про російсько-українську війну, як і історії боїв та битв.
Філологиня радить нові слова записувати, як щоденник. До слова, вона пояснила, що соцмережі є фіксатором нових слів так, як у давні часи історію козаків фіксували думи та пісні.
Фахівці Інституту української мови НАН України з молодими науковцями Київської МАН.
Пані Тищенко розповіла і про ідентифікацію ворога за мовною ознакою. Якщо у мирний час вживаються здебільшого нейтральне означання «агресор», «окупант», то нині загальновживаними стали такі слова, як «чмоні», «смердючі орки» тощо. Це так звана «низька експресія», коли мова протистоїть агресору.
Кандидати філологічних наук та студенти Київської малої академії наук серед іншого говорили про важливість українського дубляжу в кіно, а також знищення імперських наративів у освіті.
Людмила Рябець, старший науковий співробітник відділу діалектології Інституту української мови НАН України, звернула увагу на те, що ідея щодо зменшення дубляжу українською, а натомість збільшення англійською, є непродуктивним. Адже український дубляж якісний здебільшого і дає змогу збагачувати мову людям.
Гострою була дискусія щодо сприйняття різниці між суржиком та діалектом.
Тетяна Коць, доктор філологічних наук, старший науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови НАН України, переконливо довела, що суржик — це мовний покруч, тоді, як діалекти — джерела збагачення мови.
«Поглиблюючи рівень української ми зміцнюємо власну ідентичність і це є питанням важливим для кожної особистості й для країни в цілому», — зазначила вона.
Під час круглого столу «Мова — зброя Перемоги» обговорювали нові слова, які з’явились через війну.
Ірина Поліщук, директорка Київської МАН була вражена рівнем і запалом дискусії:
«Сьогодні прозвучало дуже важливе слово „спільнодія“, коли ми разом Мала академія наук міста Києва, Департамент освіта та науки, місто Київ, яке впроваджує концепцію розвитку української мови в повсякденне життя — працюємо на спільний результат. Це — спільнодія. А мова — це дійсно — зброя Перемоги. Для дуже важливо, що вона не лише користувалась українською мовою, а й досліджувала. Чим і займається МАН».
Читайте за темою:
«Українська мова офіційно внесена до системи перекладів Єврокомісії».
27 жовтня до Дня української писемності та мови у столиці пройде форум «Українська — мова Перемоги!». Про це повідомляє організатор заходу — Всеукраїнський рух «Єдині».
