Урочистості до професійного свята стали приємною нагодою для музейників зібратися разом та поспілкуватися.
З початком повномасштабного вторгнення необхідно було убезпечити цінні експонати. Багато столичних музейників попри небезпеку залишилися у місті, буквально жили на роботі, і зробили все, щоб сховати та зберегти культурну спадщину.
Пізніше частина будівель музеїв, що розташовані в центральній частині міста, отримали пошкодження через ракетні обстріли.
Проте музеї відновили свою роботу, і замість постійних експозицій, пропонують відвідувачам тематичні виставки та цікаві програми.
Нагороди для музейників. Фото авторки
Нагороди для музейників. Фото авторки
Нагородження з нагоди професійного свята пройшло напередодні свята, 17 травня, у МВЦ Музею історії міста Києва. Співробітники музейних закладів отримали Почесні грамоти та Подяки Київського міського голови, а також Подяки від Департаменту культури КМДА.
Вікторія Муха та Олександр Пашковський. Фото: Олексій Самсонов
«Мені неймовірно приємно в цей особливо складний період, який ми переживаємо, бачити всіх і привітати з прийдешнім святом, — звернулася до співробітників музеїв голова Постійної комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторія Муха (фракція УДАР). — Перш за все хотіла б подякувати за вашу роботу і самовідданість. За все, що ви робили задля збереження музейних цінностей торік, часто ризикуючи життям, забуваючи про родини, віддаючи всю душу і сили роботі. Хотіла б побажати всім нам насамперед Перемоги, щоб можна було б нарешті планувати роботу. Попри всі виклики ви змогли адаптуватися та створювати нові проєкти. Єдності та злагоди колективам, сил, натхнення, здоров’я вам та вашим родинам!»
Вона вручила Почесні грамоти Київського міського голови заступниці гендиректора з науково-просвітницької роботи Музею історії Києва Людмилі Мороз, Олександру Пашковському, заступнику гендиректора з наукової роботи Музею історії Києва, Оксані Підсуха, завідувачці філії «Музей української діаспори», Людмилі Строковій, гендиректорці Національного музею українського народного декоративного мистецтва.
Заступниця голови КМДА Ганна Старостенко вручає нагороди. Фото: Олексій Самсонов
«В умовах війни наші музейники працюють у надскладних умовах. Із початком широкомасштабного вторгнення рф на територію України комунальні музеї Києва вимушені були зняти постійні експозиції, багато їхніх працівників стали до лав ЗСУ, а самі музейні установи навчилися працювати в умовах ракетних обстрілів та відключення світла взимку. Разом із тим, ми побачили багато нових проєктів та неймовірних виставок», — зазначила заступниця голови КМДА Ганна Старостенко.
За її словами, за минулий рік проведено більше 200 виставок у комунальних музеях, також музеї активно ведуть свої сторінки у соціальних мережах, проводять майстер-класи, концерти, заходи на підтримку ЗСУ тощо без постійних експозицій. Науковці музеїв розробили низку пішохідних екскурсій, що користуються попитом. Також за цей час два музеї відзначили свої столітні ювілеї: Національний музей «Київська картинна галерея» і Музей театрального, музичного та кіномистецтва України.
Ганна Старостенко також наголосила, що наразі музеї активно ведуть міжнародну діяльність, представляють культурну дипломатію за кордоном. Так, виставка «В епіцентрі бурі: модернізм в Україні 1900 — 1930-х» експонувалась на виставкових площах Національного Музею Тіссен-Борнеміса (Мадрид, Іспанія) за участю Музею театрального, музичного та кіномистецтва України. А Національний музей «Київська картинна галерея» представив «Народжені Україною» в художньому музеї Базеля, Швейцарія.
Цього року Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків бере участь у міжнародному виставковому проєкті «Твори європейського та азійського мистецтва з колекції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків» у Вільнюсі, а Національний музей українського народного декоративного мистецтва — у виставці «Калейдоскоп історій. Українське мистецтво 1912-2023», яка наразі проходить у місті Дрездені (Німеччина).
Ганна Старостенко виконала почесну місію та вручила Подяки Київського міського голови.
Сергій Анжияк нагороджує музейників. Фото: Олексій Самсонов
«Рік тому ви не полишали своїх стін, майже жили в музеях і робили все, щоб захистити свої колекції. Я був здивований і вражений, коли люди в першу чергу переймалися музейним зібранням, а вже другим було питання, як дістатися до музею», — поділився директор Департаменту культури КМДА Сергій Анжияк, нагороджуючи співробітників музею Подяками Департаменту.
Серед відзначених працівників музею — не лише наукові співробітники та реставратори, а й люди, чия праця не настільки помітна, але не менш важлива для роботи закладу, — бухгалтери, інженери, завгоспи, охоронці, прибиральниці.
Гендиректорка Музею історії Києва Діана Попова. Фото: Олексій Самсонов
Генеральна директорка Музею історії Києва Діана Попова звернула увагу на тему Міжнародного Дня Музеїв у 2023 році «Музеї, стійкість і добробут».
«Стійкість і добробут — це про Україну, українські музеї і про кожного з нас. І водночас про весь світ, — зауважила вона. — Те, що звершується в Україні, є взірцем для всього світу. Ми говоримо про нашу стійкість, незламність, і мріємо про добробут. Також сьогодні у людей великий запит на історію — щоб знати, розуміти. Щодня постає питання ідентичності. І музеї допомагають у цьому розібратися».
Олеся Жураківська. Фото авторки
Привітати співробітників музею завітала й директорка Театру на лівому березі Дніпра Олеся Жураківська. Вона порівняла присутніх з титанами, які винесли все на своїх плечах, подякувала їм за стійкість та незламність. А також зізналася, що її улюблений музей — природничий, і вона дуже зраділа, коли їй була пропозиція зробити для нього аудіогід.
ДОСВІД МУЗЕЮ: ДЕМОНТАЖ І НОВІ ПРОЄКТИ
Про те, як заклад пережив цей час та адаптувався до нових умов «Вечірньому Києву» розповіла гендиректорка Національного музею українського народного декоративного мистецтва Людмила Строкова.
Людмила Строкова. Фото авторки
«За два дні ми демонтували експозицію, все знесли в фонди. Пакувальних матеріалів тоді не було. Сама поїхала в магазин, купила, що могла. Всі, хто мав змогу доїхати чи дійти до музею, зібралися в фондосховищі, де ми все упаковували й убезпечували, — пригадує вона. — Так і жила в музеї. Лише перед 1 травням повернулася додому. А з 15 травня ми вже почали працювати, відкрили першу експозицію — у вестибюлі музею, де немає вікон. Зараз ми активно „захоплюємо“ свій музей, зали, де постійна експозиція демонтована».
Людмила Строкова поділилася, що відвідувачам показують і виставки з власними експонатами. Але в тих приміщеннях, де немає вікон і можна убезпечити їх від ударної хвилі. Також музей активно співпрацює з сучасними художниками і майстрами, відкриває нові імена. На першій виставці представили твори художниць з «Київського розпису». Потім — роботи об’єднання жінок з окупованих територій, які виготовили витвори, присвячені модерну та авангарду в українському мистецтві. Далі був український «фенікс» — півник з Бородянки, разом з яким показали васильківську майоліку.
«Зал дерева ми перетворили на зону, де проходять майстер-класи, відбуваються лекції і зустрічі. Наше завдання — навчити українців любити українське мистецтво. І зараз вони починають його любити і розуміти, — підкреслила вона. — Люди повертаються, залучаються, приводять дітей. Сьогодні у музеї працюють вже чотири виставки».
Сьогодні у Музеї Голодомору відкрили виставку вишитих сорочок з непростою історією.
