Київські розстріли Майдану 2014 року залишаються частково безкарними, оскільки частина ексберкутівців втекла до росії.
У столиці України майже 12 років тривають судові процеси, пов’язані з кривавими розстрілами протестувальників на вулиці Інститутській у лютому 2014 року. Значна частина підозрюваних колишніх бійців київського спецпідрозділу «Беркут» після зміни влади покинула Україну і не постала перед українським правосуддям — багато з них опинилися в росії або на тимчасово окупованих територіях, де продовжили службу в силових структурах чи приватних охоронних компаніях.
«Чорна рота» та криваві лютневі дні у Києві
Одні з найтрагічніших подій Революції гідності сталися 18–20 лютого 2014 року, коли протестувальників розстрілювали у центрі Києва. За даними слідства, у їхній смерті була задіяна група спецпризначенців зі складу київського «Беркуту», яка отримала неофіційне наймення «Чорна рота». Саме 20 лютого в центрі столиці, зокрема на Інститутській, загинули десятки людей — офіційні розрахунки говорять про 48 загиблих того дня.
Серед осіб, які встановлювали та повідомляли про підозру, були бійці цієї групи, проте після зміни влади частина з них втекла за межі України. У 2019 році п’ять підозрюваних ексберкутівців були передані в обмін на окуповані території, що фактично унеможливило їхній арешт і судовий розгляд в Україні.
Судові процеси у Києві та заочні вироки
У Києві прокурори та слідчі роками збирали докази та передавали справи до суду. За даними відкритих джерел, станом на 2023–2024 роки деякі фігуранти отримали заочні вироки — один із них довічно, а ще двоє — по 15 років позбавлення волі. Проте це лише частина повної картини:
- частину підозрюваних взяли під варту заочно;
- деякі справи затягнулися через низьку явку обвинувачених у суд;
- значна частина ексберкутівців фізично перебуває поза межами української юрисдикції.
Такий стан справ породжує відчуття фактичної безкарності, адже найбільш значущі фігуранти не перебувають у рук правосуддя.
Доля ексберкутівців після втечі
Журналістські розслідування та дані правоохоронних органів вказують, що колишні бійці «Беркуту» після втечі з України:
- інтегрувалися в російські силові структури — зокрема у склади ОМОНу та Росгвардії, де брали участь у діях проти протестів у Москві та інших містах;
- осіли на тимчасово окупованих територіях Криму та частинах Донбасу, де дехто отримав російське громадянство та працював у приватних охоронних компаніях чи окупаційних адміністраціях;
- деякі були ідентифіковані на великих міжнародних заходах у росії у складі охоронних команд, що свідчить про їхню повну інтеграцію в російську систему безпеки.
Ці факти демонструють, що частина підозрюваних не лише уникла відповідальності в Україні, але й продовжила кар’єру у силових структурах країни-агресора — часто без жодних юридичних наслідків.
Окупація, співпраця і нові ролі
Серед тих, хто покинув Україну після 2014 року:
- деякі осіли у Севастополі та інших містах Криму, де були помічені в охоронних компаніях;
- частина могла приєднатися до проросійських формувань у так званих «ДНР/ЛНР» або проходила службу у військових підрозділах Збройних сил рф;
- є дані про участь окремих колишніх «беркутівців» у бойових діях на Донеччині та Херсонщині після початку повномасштабної агресії рф у 2022 році.
Ці обставини показують, що колишні правоохоронці не лише опинилися у росії, а часто брали участь у структурованих військових та силових формуваннях, які безпосередньо діяли проти України.
«Утік — значить уникнув»: позиція експертів
Київські правозахисники та міжнародні юристи неодноразово наголошували, що для встановлення справедливості у справах Майдану критично необхідна міжнародна співпраця та екстрадиція підозрюваних. Брак ефективних механізмів повернення цих осіб в Україну суттєво ускладнює процес правосуддя.
За словами одного з експертів, який працює над справами Майдану:
«Факт того, що частина підозрюваних інтегрувалася у силові структури країни-агресора, створює не лише юридичну проблему, а й серйозний моральний виклик — адже саме в центрі Києва загинули люди, які боролися за права і свободи, а їхні потенційні винуватці уникають відповідальності».
Дванадцять років після трагічних подій на Інститутській у Києві система українського правосуддя частково встановила вину окремих фігурантів, проте повна відповідь на питання про розстріли Майдану залишається невизначеною. Частина з тих, хто має прямий стосунок до смертельних пострілів, уникла суду, отримала нові ролі у російських структурах та продовжує жити та працювати поза межами української юрисдикції, що підсилює відчуття безкарності та незавершеної історичної справедливості для українського суспільства.
Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.
Джерело: 44.ua
