Скандал у київській гімназії, де учнів не пустили на заняття через відсутність шкільної форми, висвітив ще одну серйозну проблему системи освіти столиці.
Ситуація з відмовою впустити дітей до гімназії №109 у Києві через шорти виявилася лише симптомом більшої системної проблеми. У столиці на час воєнного стану припинено проведення відкритих конкурсів на посади директорів шкіл. Це створило умови, коли департамент освіти призначає на керівні посади одних і тих самих людей, які зручні системі та не ставлять незручних запитань, зокрема щодо можливих корупційних схем у ремонтах та тендерах. Про це повідомила на своїй сторінці у Facebook депутатка Київради Ксенія Семенова.
Військовий стан, як зручний інструмент для чиновників
За словами Ксенії Семенової, під час воєнного стану у Києві вирішили зупинити відкриті конкурси на директорів шкіл.
«Місто працює. Школи і садочки працюють. Конкурси на директорів можна проводити. Але цього не роблять, бо так зручно міському голові та директорці департаменту освіти», – наголосила депутатка.
Через таку ситуацію на чолі шкіл залишаються ті самі керівники, навіть якщо їхня робота викликає обурення у батьків та педагогів. Це створює замкнуте коло, у якому нові, активні освітяни чи талановиті управлінці з інших міст не мають жодного шансу претендувати на ці посади.
Корупційний слід у ремонтах та закупівлях
Однією з головних причин небажання відкривати конкурси Семенова називає корупцію. Вона навела приклад, коли той самий дах у школі ремонтують щороку, що викликає підозри щодо неефективного використання бюджетних коштів.
«Зручними для департаменту є ті директори, які закривають очі на корупцію у тендерах та ремонтах. Або не ставлять запитань, чому одні й ті самі підрядники отримують багатомільйонні контракти рік за роком», – зазначила депутатка.
За її словами, саме тому система не зацікавлена у відкритих конкурсах, адже новий директор може почати вимагати прозорості та порядку.
Чим це загрожує освіті столиці
Відсутність відкритих конкурсів створює одразу кілька проблем, які негативно впливають на розвиток київських шкіл:
- Старі директори роками залишаються на посадах, а нові лідери не мають можливості проявити себе;
- Завуч чи директор приватної школи не може навіть спробувати претендувати на посаду керівника муніципальної школи;
- Зручні для системи директори не ставлять запитань про фінанси та ремонти, навіть якщо підрядники повторно освоюють кошти на ті самі роботи;
- Без оновлення керівництва школи втрачають мотивацію розвиватися та модернізувати навчальний процес;
- Батьки та громада не впливають на процес обрання директора.
Ще не підписані на наш Telegram-канал "Головні новини Києва – 44.ua"? Тоді долучайтесь, щоб бути в курсі усіх актуальних, важливих та перевірених новин Києва, Київської області та України.
Джерело: 44.ua
