За два дні глядачам покажуть 15 фільмів українських та іноземних кінематографістів.
22 та 23 квітня у камінній залі Київської фортеці відбудеться IX Міжнародний фестиваль історичного кіно «Поза часом». Протягом всіх років існування фестивалю, з 2014 року національно історико-архітектурний музей «Київська фортеця» виступає співорганізатором цього просвітницького і мистецького заходу.
Міжнародний фестиваль історичного кіно «Поза часом» — один з небагатьох фестивалів історичного кіно в Європі. Подібні фестивалі є ще в Румунії, Франції, Бельгії та Хорватії.
Директорка фестивалю Інна Гончарова. Фото: Viktor Kozhevnikov
«Це перший фестиваль під час війни. Єдиний раз, коли ми його не проводили, це у 2022-му році. Навіть під час карантинів переносили, але влаштовували покази, — розповіла «Вечірньому Києву» директорка фестивалю Інна Гончарова. — Ми знову проводимо його своїми силами, нам ніхто не допомагає фінансово.
Цьогоріч фестиваль проходитиме в іншому залі, в 2-му капонірі. Зараз музей працює тільки по вихідних, тому кінопокази влаштовуємо не три дні, як зазвичай, а лише два дні. У приміщенні розташований музей. Тож глядачі, які прийдуть на фестиваль, зможуть подивитися як фільми, так і експозицію музею історії фортифікації на теренах України».
За її словами, саме зараз історичне кіно набуло нового забарвлення і ще більш актуального значення, адже кожен нами прожитий день — це історія, і ми всі є свідками і безпосередніми учасниками історичних подій.
«Історичне кіно знімають переважно ентузіасти, — зазначає Інна Гончарова. —
Історичні ігрові — дуже дорогі за вартістю. А документальні зняти непросто, адже недоліки. які можна приховати в ігровому кіно красивими кадрами чи музикою, в документальному приховати іншому. Має бути якісний сценарій. Останні десятиріччя жанр історичного кіно мало розвивався. Раніше багато знімали на замовлення для регіонального телебачення — замовляли стрічки про регіони, видатних особистостей. Зараз й цього немає».
Незмінним головою журі фестивалю є кінорежисер, сценарист, письменник і педагог Іван Канівець.
ПРО ЩО ФІЛЬМИ
У цьому році в програмі покажуть 15 фільмів українських та іноземних кінематографістів. Всі представлені на фестивалі стрічки — останніх років, зняті переважно з 2021 по 2023.
Чимало режисерів є постійними учасниками фестивалю. Так, «СвітлоТіні Івана Чендея» В’ячеслава Бігуна (2022) — це фільм-подорож стежками сценариста легендарного фільму «Тіні забутих предків». Чому Параджанов обирає Івана Чендея екранізувати повість Коцюбинського? Архівні знахідки та мандрівка до Карпат проливають нове світло на роль столітнього ювіляра. Інший його фільм, «Зірка. Дума про право» (2023) — це кінопортрет Зорислави Ромовської, провідної української правознавиці й авторки проєкту Сімейного кодексу. До слова, сам режисер є юристом. А його короткометражна стрічка «Єден» (2021) розповідає про про батьків і повоєнну долю закарпатської родини.
«Звичайний рашизм» (2023) Ігора Піддубного — більшою мірою про росію. У ньому — спроба розібратися у причинах того, що відбувається, розвіяти міфи.
«Марія» (2021) Марії Яремчук — четвертий фільм циклу «Жива УПА». Це Історія ветеранки УПА Марії Штепи, мешканки Чорткова. Зовсім юною дівчиною вона стає зв’язковою УПА. В результаті зради потрапляє до рук НКВС, проходить через нелюдські катування та отримує 10 років таборів. Весь цей час згадує та записує історії побратимів й інших в’язнів-повстанців. Після заслання повертається до рідного міста. А короткометражна стрічка «Непрості листи» режисерки — про шлях 57 тисяч листів остарбайтерів Київщини, написаних у 1940х роках до їх адресатів у наші дні. Так, Марія Гаркавенко — жива остарбайтерка, яка у 2020 році нарешті отримала лист, котрий відправляла батькові у далекому 1943
Головна героїня фільму «Кавалери» Віктора Булиги — це «ціла епоха», яка померла перед початком широкомасштабної війни 2022 року. А його «Грецький горішок» оповідає про сторінки життя, дільності та творчості Георгія Косміаді — педагога і художника, непересічну людину, на долю якої випало багато випробувань, а також немало цікавих, яскравих і незабутніх історій.
У центрі «Підпільного роману» (2021) Анни Шерстюк — любовний трикутник, оперна співачка Раїса, підпільник Іван та офіцер спецслужб Альфред. Раїса постає перед важким вибором: видати Івана німцям і врятуватися чи пожертвувати кар’єрою співачки заради кохання й приректи себе на смерть.
«High school graduation» Аліси Сизих розповідає про покоління, яке перебуває на історичному переломі нестабільності в черговий період змін. «Випускний» — це алегорія для людей, нового покоління, яке буде жити в цьому новому Світі.
Психологічна драма «У бомбосховищі» Сергія Шевчика знайомить глядача з жінками України, яких об’єднала війна та пережитий біль втрат. Місцем перетину історій героїнь фільму стало бомбосховище, що захистить їх від ракет немирного неба, або навіки збереже в собі таємниці, якими вони встигли поділитися.
«Танок метелика» Марії Феленко переносить у початок ХХ століття, коли донька російського вченого Олена Шовгенова (а згодом відома українська поетеса Олена Теліга) разом з родиною опиняється у Києві, де дівчина вперше закохується, але через більшовицький режим змушена залишити місто та коханого. У Чехословаччині вона закохується у козака Михайла Телігу, з яким згодом переїздить до Варшави. Але бажання повернутися до улюбленого Києва не полишає Олену.
У рамках фестивалю буде показано два фільми виробництва США, які вже набули розголосу та успіху у світі, проте в Україні це буде їх перший показ. Мова іде про фільми режисера Євгенія Афінєєвського. За картину «Плач із Сирії» про громадянську війну в Сирії режисер отримав Critics' Choice Movie Awards у Нью-Йорку. А як режисер фільму «Франческо», в якому описано життя та навчання Папи Франциска, одержав премію Kinéo Prize in the Vatican Gardens за «популяризацію соціальних, гуманітарних та екологічних питань у кіно» у фільмі.
На завершення фестивалю 23 квітня о 18.00 відбудеться перший відкритий показ спільного фільму виробництва Україна-США «Свобода у вогні» (режисер Євгеній Афінєєвський), який є продовженням фільму «Зима у вогні». Розповідає про Україну і українців на початку повномасштабної фази війни, починаючи з 24 лютого 2022 року. Світова прем’єра фільму відбулася на 79-му Венеціанському міжнародному кінофестивалі.
РОЗКЛАД ФЕСТИВАЛЮ
22 квітня, субота
11.30 Танок метелика. Короткометражний документальний. Україна. Реж. Марія Феленко, Україна, 17 хвилин
11.50 Грецький горішок. Повнометражний документальний. Україна. Реж. Віктор Булига, 82 хвилини
13.20 Підпільний роман. Короткометражний документально-ігровий. Україна. Реж. Анна Шерстюк, Україна, 21 хвилина
13.45 Кавалери. Короткометражний документальний. Україна. Реж. Віктор Булига, 14 хвилин
14.00 «High school graduation. Повнометражний документальний. Україна-Німеччина. Реж. Аліса Сизих, 116 хвилин
16.00 У бомбосховищі. Короткометражний документально-ігровий. Україна. Реж. Сергій Шевчик, 6 хвилин
16.10 Марія. Повнометражний документальний. Реж. Марія Яремчук, 70 хвилин
17.40 Єден. Короткометражний документальний. Україна. Реж. В’ячеслав Бігун, 15 хвилин
18.00 Cries from Syria (Плач із Сирії) (позаконкурсний). США. Реж. Євгеній Афінєєвський, 111 хвилин — перший показ в Україні
23 квітня, неділя
11.00 СвітлоТіні Івана Чандея. Повнометражний документальний. Україна. Реж. В’ячеслав Бігун, 74 хвилини
12.30 Непрості листи. Короткометражний документальний. Україна. Реж. Марія Яремчук, 20 хвилин
13.00 Звичайний рашизм. Повнометражний документальний. Україна. Реж. Ігор Піддубний, 51 хвилина
14.00 Зірка. Дума про право. Повнометражний документальний. Реж. В’ячеслав Бігун, 80 хвилин
15.30 Franshesko (Франческо) (позаконкурсний). США 116 хвилин. Реж. Євгеній Афінєєвський, 116 хвилин — перший показ в Україні
18.00 Свобода у вогні. Перший відкритий показ в Україні. Повнометражний документальний. Україна-США, 120 хвилин
Відвідування фестивалю — за вхідними квитками до музею (60 грн.). Крім показів фестивальних фільмів, можна оглянути експозицію музею історії фортифікації на теренах України.
