В Україні немає однієї людини, яка відповідає за захист усіх енергетичних обʼєктів країни. Відповідальність розподілена між кількома міністерствами, державними компаніями та координаційними штабами.
Про це розповів віцепремʼєр-міністр з відновлення та міністр розвитку громад Олексій Кулеба, пише РБК-Україна з посиланням на "Економічна правда".
Кулеба очолює координаційний штаб для захисту енергетики, який займається фізичним захистом частини енергетичної інфраструктури – йдеться не про ППО чи управління генерацією, а саме про будівництво захисних споруд.
У зоні його відповідальності:
- великі підстанції 750 та 330 кВ, що передають електроенергію між регіонами;
- додатково – 125 підстанцій 110 і 150 кВ у прифронтових областях, які почали масово атакувати росіяни.
Своєю чергою, будівництво захисту виконує Державна агенція відновлення. Кулеба визнає, що система виглядає складною, але наполягає: кожен орган має свій функціонал.
А саме:
- Міністерство енергетики відповідає за генерацію, розподіл електроенергії та пріоритети захисту;
- Державні компанії ("Укренерго", "Енергоатом", "Укргідроенерго") самі захищають свої обʼєкти;
- Офіс президента координує роботу з регіонами та критичною інфраструктурою;
- Кабмін і Ставка ухвалюють стратегічні рішення.
"Тобто в кожного свій функціонал. Я не бачу в цьому протиріч", – каже Кулеба.
Чому не захищені всі електростанції
За словами міністра, ГЕС і АЕС не входять до його прямої відповідальності, оскільки гідроелектростанції захищає "Укргідроенерго", атомні – "Енергоатом" з урахуванням міжнародних норм.
Росія, за його словами, частіше бʼє не по самих станціях, а по розподільчих вузлах, що призводить до масштабних відключень.
Як змінилася тактика війни
Кулеба визнає: тактика РФ змінилася: якщо у 2022-2023 роках росіяни били в основному ракетами і цілями були великі підстанції, то зараз ворог використовує масовані дронові атаки і:
- бʼє по підстанціях середнього рівня;
- атакує лінії електропередач.
"Якщо ми говоримо про те, що ми маємо дещо передбачити, то маємо розуміти, що нам потрібно всі наші мережі закопати!" – констатує він.
Чому все виглядає як "гасіння пожеж"
На запитання, чому не вдалося заздалегідь підготуватися до посилення атак, Кулеба відповідає прямо: уряд працює в режимі постійного реагування, а не довгострокового планування.
"Ми живемо у двох режимах. Перший – режим війни і ліквідація наслідків війни. Планування того, що ми можемо зробити під час війни. Другий режим – це якщо ситуація зміниться на краще, тобто буде більш спокійною. Зрозуміло, що другий режим ми майже не беремо до врахування", – зазначає він.
Про відключення і комунікацію
Кулеба визнає, що одна з головних проблем – відсутність зрозумілої комунікації з людьми.
"Я з вами, якщо можна, поділюся. У суботу був дуже великий обстріл (27 грудня 2025, – ред.) і от мені подзвонили мешканці Києва, не менше десятка людей, з питанням, коли, бл*ть, включать воду", – наводить приклад він.
Тому, на його думку, "це питання комунікації, 200%".
"Мені здається, що важливо взагалі говорити про те, яка реальна ситуація, і про те, що ми будемо мати в тому чи іншому випадку в майбутньому. Нерозуміння людей у Києві, що відбувається, а Київ знаходиться зараз від фронту за кілометрів 550. На четвертий рік війни це прямо така історія серйозна", – додає він.
Водночас Кулеба наголошує – уряд намагається не допускати більше трьох черг відключень для населення.
"Коли ми бачимо, що є чотири черги плюс, це вже дуже погано для населення. Так ось, було прийнято рішення, що коли ми бачимо, що є більше трьох черг для населення, то треба зробити все для того, щоб у населення було не більше трьох черг", – каже він.
Хто відповідальний формально
Кулеба визнає: система складна, рішення ухвалюються в умовах війни, а помилки неминучі.
"Чи винна влада? Безумовно. Чи буде влада нести свою відповідальність? Безумовно. Але ми маємо розуміти, що основна відповідальність за все це не на владі. У моєму розумінні – на руских. Вони напали на нашу країну, а не ми напали самі на себе", – додає він.
