Українські війська із боями проривають оборону росіян на півдні. Тут вона побудована в три лінії, що дуже сповільнює наше просування.
Про лінії російської оборони та про те, де Збройним силам вдається їх проривати, – у матеріалі РБК-Україна.
Після прориву у Роботиному Запорізької області росіяни намагаються посилити свою другу та третю лінію. Про це днями заявила речниця Сил оборони півдня Наталія Гуменюк.
За її словами, там ворог зводить додаткові бетонні конструкції, окопується і хоче ще глибше вкопатися в землю. Ймовірно, розуміючи, що через деякий час йому знадобляться другий та третій рубежі.
Заступниця міністра оборони Ганна Маляр наголошує: українські бійці закріплюються на нових позиціях, бої кровопролитні, а лінії оборони не такі, як показують у кіно.
"Все відбувається по ділянках. І на певних ділянках пройдено першу лінію. Подекуди наближаємося до другої лінії оборони", – пояснила вона.
Як пише The Wall Street Journal, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний запевнив західних колег у тому, що українська армія на порозі прориву фронту. З початку літньої кампанії минуло два з половиною місяці, і багатьом його темпи можуть здатися надто повільними.
Зазначимо, на півдні росіяни мали багато часу, щоб окопатися. І важливо розуміти, як облаштовані їхні лінії оборони, що стримують наш наступ. Принаймні поки що стримують.
Майже кругова оборона
Росія почала споруджувати потужні укріплення в другій половині 2022 року після того, як восени Україна провела стрімкий наступ у Харківській, Херсонській областях та на Донбасі.
Спочатку єдиної оборонної лінії не було. Наприклад, у Донецькій та Луганській областях найманці ПВК "Вагнера" збудували так звану "лінію Вагнера" або "лінію Пригожина" (за ім'ям ватажка Євгена Пригожина), на лівобережжі Дніпра в Херсонській області армія звела "лінію Суровікіна" (за ім'ям тодішнього командувача окупаційними) військами Сергія Суровікіна).
Фото: лінії оборони розтягнулися від північних прикордонних областей до Криму (карта OSINT-аналітика Brady Africk)
Паралельно створювалися укріплення у Білгородській та Курській областях. І вже до травня 2023 року вималювалася суцільна лінія від північно-східних кордонів України з Росією до Кримського перешийка.
Про лінії "Вагнера" та Суровікіна зазвичай говорять, маючи на увазі бетонні пірамідки ("зуби дракона"), які мають перешкодити просуванню української техніки. Однак це елементи складнішої системи.
Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко пояснює, на що покладається ворог у своїй обороні.
"Під лініями мають на увазі мережу окопів і бліндажів, а також укріпрайонів, де бліндажі укріплені не просто за допомогою деревини, а й бетону. Тобто це свого роду невеликі доти або бункери, які використовуються для командних пунктів недалеко від лінії фронту. Також сюди відносять мінні поля, бетонні надовби та великі протитанкові рови", – зазначив він у коментарі РБК-Україна.
Зазначимо, у найбільш укріплених районах у Запорізькій області та на Кримському перешийку оборона складається із трьох рубежів.
Три лінії оборони – у чому різниця
За даними супутникових знімків, багаторівнева оборона простяглася на сотні кілометрів вздовж лінії фронту. І на деяких напрямках вона може досягати 30 кілометрів вглибину окупованого півдня.
Фото: схема російської оборони на півдні (telegraph.co.uk)
Наприклад, на супутниковому знімку в районі Михайлівки (40 км на захід від Токмака) видно протитанкові рови, які є тиловими оборонними позиціями приблизно за 20 км від лінії фронту. Перед ними "зуби дракона", а ще ближче до фронту – траншеї для піхоти.
Фото: оборонні лінії росіян у районі Михайлівки Запорізької області (telegraph.co.uk)
Але це лише один із прикладів. Противник часто розміщує глибокі окопи перед посадками, які використовує маскування артилерійських позицій. А перед своїми траншеями щільно мінує поля.
Мусієнко каже, що мережа окопів та бліндажів характерна для всіх лінії оборони, та й загалом принцип їх організації досить схожий.
"Різниця в тому, що другої та третьої лінії знаходяться якраз більше бетонних бункерів, тому що там знаходиться командування для координації та організації ведення бойових дій", – додав він.
За оцінками Королівського інституту збройних сил (Великобританія), оборона росіян України виглядає так:
перша лінія – бойові позиції піхоти друга лінія – траншеї з так званими "лисячими норами" (повнопрофільні окопи з нішами, де піхота ховається від бомбардування або артилерійського нальоту). Перед другою лінією розміщені "зуби дракона" і протитанкові рови глибиною 4 м та шириною 6м, а також дротяні загородження третя лінія – позиції для важкої техніки та укриття для резервів
Російські укріплення називають одними з найбільших систем оборонних споруд, побудованих будь-коли взагалі. І вони можуть простягатися вздовж фронту від Криму до Донбасу.
Фото: схема російської оборони (інфографіка telegraph.co.uk)
Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко дещо уточнює схему. За його словами, перша лінія є смугою забезпечення. На ній знаходяться мінні поля, окопи, секретні позиції з ПТРК та кулеметні пункти. Призначення – блокувати і зупинити наступальні сили.
Друга лінія – основна. На ній сконцентровані мотострілкові підрозділи, бронетехніка – БМП, БТР та танки – та артилерія, яка прикриває першу лінію.
"Третя лінія – тилова. Там переважно логістика, склади з боєприпасами, ПММ, штаби, ремонтні бази, командні пункти, пункти управління та госпіталі. А також засоби протиповітряної оборони тоги чи іншого ешелону. Причому, коли відбувається прорив першої лінії і наступальні сили виходять на другу, артилерію перетягують на третю", – розповів він у розмові із виданням.
Ніяк не оминути
Оборона росіян у три лінії розтягнулася майже по всьому південному фронту. Звичайно, є більш щільні ділянки, є менші. Наразі Збройні сили України рухаються на Бердянському та Мелітопольському напрямках. І з червня 2023 року тут звільнили близько десятка населених пунктів.
На думку Олександра Мусієнка, перед контрнаступом Сили оборони неодноразово проводили розвідку боєм та розвідку місцевості, оцінюючи оборону ворога. І сьогодні видно, що всі лінії приблизно на одному рівні.
"Якби у нас була можливість обійти їх, як лінію Мажино у Франції, коли німці зайшли через бельгійські ліси, мабуть, ми б цим скористалися. Ми могли б, наприклад, провести флангову операцію з правобережжя на лівобережжя Херсонської області, де вони, можливо, не такі сильні укріплені. Хоча зараз наші сили пробують це робити, ворог чинить опір, тому, швидше за все, лінії оборони скрізь на півдні приблизно однакові", – пояснив він РБК-Україна.
Олександр Коваленко наголошує: при виборі куди наступати, українські сили цікавило не так щільність ліній оборони РФ, як напрямки, якими можна просуватися вперед.
"Якщо десь не така щільна оборона, але там поля, ліси та болота, то наступати буде набагато складніше, ніж через насичену оборону, але з логістичним потенціалом. Важливу роль також відіграють такі моменти, як наявність панівних висот, географічні та ландшафтні особливості ", – розповів експерт.
Де проривається оборона і куди дійшли ЗСУ
Прямо зараз українські війська на деяких дялянках уже прорвали першу лінію та виходять на другу. Насамперед йдеться про район села Роботине. Опитані РБК-Україна із цим згодні.
Фото: ЗСУ після Роботиного майже дійшли до Новопрокопівки (deepstatemap.live)
Аналітики ISW звернули увагу на тактичні звіти РФ про те, що спецназ займає позиції за першою лінією, а можливо і за другою. І в лавах окупантів уже кажуть про критичний момент на полі бою. З цього випливає, що друга лінія може бути менш захищеною, ніж очікувалося.
Олександр Коваленко впевнений, що наші війська вже підійшли до другої лінії на ділянці між Роботиним та селом Вербове. І зараз там формується плацдарм для подальшого прориву. За даними Генерального штабу, є успіхи у бік Новопрокопівки.
Щодо Бердянського напрямку на адмінкордоні Запорізької та Донецької областей, то прорив першої лінії триває на південь від селища Урожайне.
"Якщо ми вийдемо на Старомлинівку, це можна буде вважати проривом першої лінії оборони. Село Завітне Бажання, яке належить звільнити, ще на першій, а от Керменчик та Старомлинівка – вже друга", – розповів він у розмові з РБК-Україна.
Фото: ЗСУ майже дійшли до села Завітне Бажання, але ще не прорвали першу лінію (deepstatemap.live)
Зазначимо, за Старомлиновським плацдармом відкривається оперативний простір до наступних укріплень за 20 кілометрів від Маріуполя та дороги на Бердянськ.
За логікою бойових дій, прорив першої лінії є найважчим завданням для наступальних сил, а прорив другої – найважливішою.
"Перша обладнана на глибину до 5 км, наступна за нею – на 15 км. Але якщо вона починає сипатися на першій третині, то стримати каскадний ефект росіянам буде дуже важко. Тому важливо наступати швидко, діяти на випередження, щоб позбавити їх можливості зайняти нові позиції та підготуватися до оборони", – додав експерт.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.