Мінімальні потреби на відбудову України оцінюються у 411 млрд доларів. Ця цифра охоплює період з 24 лютого 2022 по 24 лютого 2023 року і лише підконтрольні Україні території. Але через військові дії, що продовжуються, назвати точні цифри неможливо. Обстріли ведуться щодня і кількість зруйнованих об'єктів постійно зростає. Тому влада відштовхується від даних на березень, опублікованих на сайті Світового банку.
За перший рік повномасштабної війни пошкоджено або зруйновано майже 18 тисяч багатоповерхівок, 135 тисяч приватних будинків, 3 тисячі шкіл та дитячих садків понад 1,5 тисячі лікарень. Крім того, близько 200 тисяч квадратних кілометрів потребують розмінування.
Мінімальні потреби на відновлення оцінюються у 411 млрд доларів (фото Віталій Носач/РБК-Україна)
Відбудовуватимуть Україну, як очікується, у рамках двох планів. Перший – план швидкого відновлення (Fast Recovery Plan) – стосується важливих критичних об'єктів. Спочатку йшлося про 17 млрд доларів на екстрені проекти, зараз сума скоригувалась до 14 млрд. З них 3,3 млрд доларів вже є в бюджеті, казав міністр фінансів Сергій Марченко.
Суму, що бракує, можуть закрити США, Євросоюз, Японія, фонди Світового банку, а також експортно-кредитне фінансування від Великобританії, Італії та Франції. Але все одно залишається знайти ще 6,5 млрд доларів, заявив міністр у недавньому інтерв'ю Forbes.
Є план і великої реконструкції, який презентували на конференції у швейцарському Лугано влітку 2022-го. По суті, це хаотичний список із 850 проектів, розрахованих на 10 років та понад 750 млрд доларів. План дорогий. І де на все це брати гроші – поки найголовніше питання.
Джерела визначено
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль називає відбудову України найбільшим подібним проектом в історії з часів Другої світової війни. "Ми вже розуміємо чотири ключові джерела фінансування цього року: конфісковані російські активи, кошти бюджету, кошти міжнародних партнерів та кошти донорів", – говорив він у січні.
Заарештовані в Україні російські активи наповнюють Фонд ліквідації наслідків збройної агресії. Також туди йде прибуток Національного банку України. Станом на травень надійшло 61,7 млрд гривень, з них 25,8 млрд від примусового вилучення активів РФ.
Ще одним внутрішнім резервом є Державний фонд регіонального розвитку з 2 млрд гривень на 2023 рік та Дорожній фонд, кошти якого йдуть на транспортну інфраструктуру.
Забезпечити ресурс відновлення можуть і зарубіжні інвестиції. За словами голови комітету Верховної ради з питань держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олени Шуляк, інвестиційні платформи запрацювали у Японії та Німеччині. Перша спрямована на співфінансування проектів з акцентом на приватному секторі, а через другу можна шукати контакти муніципалітетів, компаній та недержавних організацій, які готові допомогти Україні.
"Але, звичайно, ми розуміємо, чи не найголовнішим джерелом стане міжнародна допомога. Наприклад, фандрайзингова платформа UNITED 24, яка об'єднала людей з усього світу, за рік акумулювала понад 330 млн доларів. Це найбільша сума серед українських фондів", – зазначила вона у коментарі РБК-Україна.
Великі сподівання пов'язані з російськими активами на Заході. США дозволили передати поки лише 5,4 млн доларів олігарха Костянтина Малофєєва, одного зі спонсорів кремлівської війни. І хоча сума невелика, водночас це правовий прецедент, який можуть підтримати й інші країни-партнери України.
Генпрокурор США Меррік Гарланд схвалив передачу Україні 5,4 млн доларів, конфіскованих у російського олігарха (фото GettyImages)
Ще з лютого 2022 року на Заході заморожено понад 300 млрд доларів валютних резервів Центробанку РФ. За деякими оцінками, також заблоковано близько 100 млрд доларів приватних активів. Але саме заморожування без конфіскації не означає, що Україна отримає гроші.
У 10-му пакеті санкцій європейські банки зобов'язали підрахувати точну суму заблокованих активів. І голова НБУ Андрій Пишний упевнений, що вони можуть стати основою Фонду репарацій.
Поки ж, як зазначає, заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Азархіна, ключовим джерелом відбудови будуть кредити. Логіка очевидна – бюджетних коштів не вистачить, а репарації – не питання швидкої перспективи.
"З того, що ми зараз бачимо, на ці цілі підуть переважно кредитні кошти таких інституцій, як Європейський інвестиційний банк, Світовий банк та ЄБРР. Потроху починають з'являтися гранти і точно їх буде більше. Зараз для нас важливий кейс із компенсаціями за зруйноване житло, оскільки тут джерело – якраз арештовані російські активи. У наших інтересах показати, що Україна в цьому ефективна та прозора, щоб стимулювати партнерів продавати активи РФ під відновлення України", – розповіла вона РБК-Україна.
Відновлення тут і зараз
Низка проектів з акцентом на інфраструктуру та житло вже реалізуються. Загалом з початку повномасштабного вторгнення відновлено понад 34,4 тисячі об'єктів, у тому числі 379 шкіл, 29 вишів, 207 дитячих садків, понад 3 тисячі багатоповерхівок та 17,7 тисяч будинків. Також вдалося відремонтувати понад 2,8 тисячі об'єктів водо-, газо- та теплопостачання, 45 мостів та облаштувати 85 автомобільних переправ.
У травні стартувала програма "єВідновлення", в рамках якої через "Дію" можна отримати до 200 тисяч гривень на ремонт пошкодженого житла. Наступний крок – сертифікати для тих, чиї будинки та квартири повністю зруйновано.
В даний час також йде відновлення 18 багатоповерхівок під моніторингом Програми розвитку ООН, а наприкінці квітня Кабінет міністрів оголосив експеримент для шести населених пунктів: Бородянка та Мощун (Київська область), Тростянець (Сумська область), Посад-Покровське (Херсонська область), Циркуни. (Харківська область) та Ягідне (Чернігівська область).
Зруйнована Бородянка (Київська область) увійшла до експериментального проекту відновлення (фото Віталій Носач/РБК-Україна)
Проект передбачає трансформацію за принципом build back better, тобто зробити "краще, ніж було". Докладніше прем'єр Денис Шмигаль пояснив на прикладі Циркунів, які, на його думку, можуть стати взірцем для відновлення всієї країни.
"Спочатку мають бути (відновлені, – ред.) ЦНАП, установи медицини та освіти… Наша мета – не просто відновити конкретний об'єкт у Циркунах. А комплексно відбудувати село за сучасними стандартами", – зазначив він.
У 2023 році, очевидно, не буде масштабного будівництва по всій країні. За словами Олени Шуляк, зараз відновлення концентрується на об'єктах, які є критично важливими для життя людей.
"Це, зокрема, енергетика, транспортна інфраструктура та житло. Цього року ми пропонуємо обмежитися лише проектами розвитку з наступних категорій: критична інфраструктура, ЖКГ, лікарні, ЦНАПи та укриття", – додала вона у коментарі РБК-Україна.
Розставити пріоритети
У Лондоні в червні пройде Ukraine Recovery Conference, на якій влада представить екосистему DREAM. В її основі лежать цифрові реєстри, системи та сервіси, які забезпечують роботу з проектами оновлення. На 21 червня планується публікація відкритих даних, після чого можна буде відстежувати проекти на кожному етапі.
Частково система DREAM вже працює, і міжвідомча робоча група розглянула перші 377 проектів на 17,9 млрд гривень. Вони подавалися місцевою владою та міністерствами через Галузеву систему управління, яка є елементом DREAM. Робоча група склала перелік проектів, який ще має затвердити Кабінет міністрів. Після цього вони отримають фінансування із Фонду ліквідації.
Механізм подання проектів відбудови на фінансування із внутрішнього Фонду ліквідації наслідків збройної агресії (інфографіка Мінінфраструктури)
Директор Аналітичного центру Асоціації міст України Ярослав Рабошук наголошує на недоліках механізму подачі проектів.
"Є певні процедури, згідно з якими той чи інший об'єкт потрапляє до системи. Міністерство розробляє підзаконні акти, щоб територіальні громади формували плани відновлення. Там є, наприклад, таке, що план подається до обласної адміністрації, і вона може повернути його на доопрацювання. Але ми хочемо критеріїв, за якими ОВА визначатиме, правильний план чи ні. І навіть не затверджені на сьогодні порядки, які готує міністерство, не містять таких критеріїв", – зазначив він у розмові з РБК-Україна.
На його думку, це створює корупційні ризики, коли чиновники на рівні області вирішуватимуть які проекти підуть у роботу. Він також критикує, що замовниками будуть не лише громади, а й ОВА, міністерства та Агентство відновлення.
"Виходить, що рішення про те, який об'єкт збудувати в селі, селищі чи місті прийматиметься на рівні Києва. Це може призвести до того, що громада не знатиме, що з ним потім робити", – додав він.
Вищезгадані проекти відбиралися на основі методики пріоритезації від експертів профільного міністерства та Коаліції громадських організацій RISE Ukraine. Показник пріоритетності тут розраховується за формулою, що включає рівень потреб, охоплення населення та додатковий ефект (інклюзивність, робочі місця, екологія тощо). І все це ляже в основу національної методології, яка розробляється спільно зі Світовим банком.
Заступниця міністра Олександра Азархіна пояснює, що через велику кількість гравців і різних донорів поки що немає єдиної системи пріоритетів. Тому громади на місцях просять самим подавати плани, вказуючи на пріоритетність зі свого боку.
"Поки ми заклали пріоритети, які ґрунтуються на тому, скільки людей отримають доступ до базових послуг завдяки цій інвестиції. За фактом – ми рахуємо, скільки людей вже є користувачами цих послуг і скільки можуть ними стати. Це допомагає аналізувати проекти не лише зруйнованих громад, але й тих, хто прийняв багато переселенців і їх потрібно підтримати", – розповіла вона.
Верховна рада також готується ухвалити у другому читанні законопроект, який дозволить обирати проекти через "Дію". І українці зможуть самостійно визначити, який проект важливий саме для їхнього регіону.
Нелінійне відновлення для Сходу
Якщо ще рік тому влада обіцяла відбудувати все аж до кожної вулиці та квартири, то зараз все частіше говорить про нелінійне відновлення. Інакше кажучи, далеко не все взагалі доцільно відновлювати.
Чи означає це, що промисловому Сходу загрожує забуття? Наразі про це складно говорити, оскільки, як і у випадку з іншими проектами, треба вивчити демографічну ситуацію, міграційні процеси, економічні показники та безпекові ризики. І з цього погляду майбутнє умовних Сєвєродонецька, Мар'їнки, Рубіжного та Маріуполя не виглядає безхмарним. У тому числі тому, що велика відбудова біля лінії фронту або кордону з РФ пов'язана з високими ризиками.
Відбудова Сходу залежатиме від багатьох факторів, у тому числі від точки, в якій завершиться війна (фото GettyImages)
"Звичайно, хочеться, щоб усі зруйновані міста та селища були відновлені повною мірою. Але треба спочатку проаналізувати всі аспекти, а потім переходити до планування та оновлення", – зазначила в коментарі РБК-Україна Олена Шуляк.
Міста на Сході будувалися навколо великих підприємств та шахт. І після їх звільнення багато залежатиме від того, чи збереглися містоутворюючі елементи. А той факт, що ще з 2000-х років там були проблеми із рентабельністю видобувних підприємств, говорить не на користь економічної доцільності.
І якщо підприємства не відновлюватимуть, то це призведе до зникнення населених пунктів. Також своє слово скаже час, який вони проведуть у зоні активних бойових дій чи окупації. Чим довше це продовжуватиметься, тим менше людей захочуть повернутися.
Аналітик Ярослав Рабошук схиляється до того, що не всі міста буде відбудовано. Але оскільки робоча сила завжди йде за виробництвом, то у досить великих шанси на нове життя точно будуть. Зокрема, у тих, що знаходяться біля родовищ корисних копалин.
"Якщо виробничі об'єкти знадобляться, то ці міста відбудуються. Навіть якщо ми говоримо про Бахмут і Соледар, там є виробничі потужності, які мають перспективу відновитися. Рубіжне, Сєвєродонецьк, Маріуполь – те ж саме. Адже в Маріуполі ніхто не скасовував порти, він може бути хорошою перевалковою базою для продукції тієї ж колишньої "Криворіжсталі", якщо не буде відновлено його металургійні заводи", – зазначив він.
В уряді поки що обережно говорять про відновлення Сходу. Олександра Азархіна наголошує, що поки що немає розуміння, що Україна може залишитися без якихось міст. Як мінімум, тому що немає точних даних про стан, в якому вони знаходяться. До того ж, ніхто не знає, в якій точці завершиться російсько-українська війна.
