Через відсутність повноцінно функціонуючого реєстру єПамʼятка, а також через і досі не імплементоване законодавство у сфері охорони культурної спадщини, яке було ухвалене ще влітку 2022 року, в Україні під загрозою сотні тисяч таких памʼяток. Їх захист вимагає комплексного підходу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії "Слуга народу" Олени Шуляк.
За її словами, для збереження об'єктів культурної спадщини потрібно по-перше, забезпечити імплементацію вже створеного законодавства у сфері культурної спадщини, по-друге, повноцінно запустити реєстр єПамʼятка, який застряг на етапі дослідної експлуатації і так і не наповнившись верифікованими обʼєктами повноцінно, запровадити автоматичне блокування можливості отримання права на виконання будівельних робіт щодо пам’яток культурної спадщини крім реставрації, а також актуалізувати список історичних населених місць, затверджений ще у 2001 році.
Шуляк наголосила – ще влітку 2022 набули чинності положення Закону №1423-IX, який вніс суттєві зміни у сферу охорони культурної спадщини. Але з дня його опублікування – 26 травня 2021 року, минуло майже чотири роки, а Мінкульт і досі повністю не імплементував низку підзаконних актів, і не виконав низку повʼязаних з ним дій.
"Наприклад, до 1 січня 2023 року Мінкульт мав перевести в електронний формат усі документи, якими визначалися обмеження у використанні земель, визначених відповідно до Закону "Про охорону культурної спадщини" та внести ці та інші дані до Держземкадастру. Якщо точні межі цих обмежень встановити неможливо, потрібно було зробити спеціальну землевпорядну документацію. Але Міністерство цього не зробило. Ба більше – воно не підготувало таку документацію і для тих об’єктів спадщини, для яких межі взагалі досі не визначені офіційно", – вказала голова Комітету містобудування.
Крім цього, Мінкульт, за її словами, не забезпечив інтероперабельність програмного забезпечення Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини України з Державним земельним кадастром, містобудівним кадастром та іншими інформаційними системами. Більше того, станом на зараз не забезпечено роботу цього реєстру взагалі, не забезпечено публікацію всього переліку об'єктів культ спадщини у ньому тощо.
"Таким чином, і досі немає єдиного джерела, де можна перевірити, чи є той чи інший обʼєкт об'єктом культурної спадщини або щойно виявленим об'єктом культурної спадщини", – додала Шуляк.
За її словами, об'єкти культспадщини національного і місцевого значення оприлюднені на сайті Мінкульту фрагментарно, в розрізнених частинах та не є вичерпними, а перелік щойновиявлених об'єктів не оприлюднено взагалі. Попри те, що щойно виявлені об'єкти мають такий самий правовий статус охорони, як і об'єкти культспадщини.
Вона пояснила – у Державній антикорупційній програмі прямо вказується, що має бути єдиний електронний реєстр, де буде все – і обʼєкти культурної спадщини, і щойно виявлені об'єкти, і відомості щодо того, коли і яким документом надано цей статус. Йдеться про реєстр єПамʼятка, введення в експлуатацію якого було одним з заходів Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки.
Наприкінці 2023 року, зазначила парламентарка, реєстр єПамʼятка ввели у дослідну експлуатацію, перевівши частину інформації про нерухомі пам’ятки та історико-культурні території в електронний формат. Наразі триває верифікація інформації щодо об’єктів культурної спадщини. Проте, рухається наповнення цього реєстру вкрай повільно.
Щоб реєстр повноцінно виконував свою памʼяткоохоронну та антикорупційну роль, окрім запуску інформаційно-комунікаційної системи, потрібно реалізувати ще декілька важливих кроків. Зокрема, внести документацію на 144 тисяч об’єктів – саме стільки на обліку в Україні. Дані про понад 100 тисяч об‘єктів вже внесено, але вони допоки не верифіковані. Наразі ці роботи призупинені, тобто все лишилося на рівні дослідної експлуатації.
"Станом на зараз, бачимо, що в цей реєстр внесли не всю інформацію, не вся внесена інформація в повному обсязі, сама ця програма не відповідає вимогам ДАП до електронного цифрового реєстру, зокрема великі зауваження щодо публічності документації, наказів та рішень про надання статусу, відсутня інформація про перевірки, приписи тощо", – зауважила Шуляк.
Водночас, вона додала, що для повноцінного захисту обʼєктів культурної спадщини України потрібно підходити ще більш комплексно. Як мінімум, ще необхідно:
- Включити до Державного реєстру нерухомих пам’яток України не тільки обʼкти, а і геопросторові і метадані щодо них відповідно до Закону "Про національну інфраструктуру геопросторових даних";
- Запровадити автоматичну перевірку проектної документації на будівництво (до її затвердження) щодо наявності/відсутності у об’єкта статусу пам’ятки культурної спадщини або щойно виявленого об’єкта культурної спадщини;
- Запровадити автоматичне блокування можливості отримання права на виконання будь-яких будівельних робіт (крім реставрації) щодо пам’яток культурної спадщини;
- Запровадити автоматичну відмову у наданні права на виконання підготовчих та будівельних робіт, які передбачають демонтаж (знесення) пам’яток культурної спадщини та щойно виявлених об’єктів культурної спадщини, а також реконструкцію та капітальний ремонт пам’яток культурної спадщини.
"До речі, все це передбачено законопроектом №5655, ухваленим ще у 2022 році, але і досі не підписаним президентом", – підкреслила Олена Шуляк.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
