Чому Китай хоче припинення російської війни в Україні – аналітики

План китайського лідера Сі Цзіньпіна направити свого представника в Україну дозволяє його уряду відповісти на критику щодо підтримки Китаєм Москви та дає можливість Пекіну відіграти більшу роль як світової дипломатичної сили, пише автор аналітичного матеріалу в AP Джо Макдональд. У лютому Китай оприлюднив свою мирну пропозицію, яка закликає до припинення вогню, переговорів і припинення санкцій проти Росії. Документ не містить багато деталей, втім повторює звинувачення Росії в тому, що у вторгненні винні західні країни. Китай має вагомі причини бажати закінчення російської війни в Україні, кажуть фахівці. Російське вторгнення в Україну вплинуло на китайську економіку, піднявши ціни на нафту, пшеницю та інші товари. Крім того, Пекін занепокоєний щодо ядерної безпеки: він попередив про небезпеку ядерної війни після того, як Росія оголосила, що перемістить атомну зброю в сусідню Білорусь. «Пекін не зацікавлений у приниженні Росії, але також не в інтересах Китаю, щоб Росія перемагала», — каже Джон Делурі, фахівець з міжнародних відносин з Університету Йонсей у Сеулі в коментарі АР. «Найкращий варіант — це припинення вогню, а разом з ним і економічні можливості в рамках участі у післявоєнній відбудові України». Разом з тим, зауважують аналітики, у заяві Китаю в середу не було вказано, як саме Пекін бачить вирішення питань, по яких України та РФ мають протилежні позиції, в тому числі і питання Криму. Гра в миротворця допомагає Пекіну в Європі. Виконуючи роль миротворця, Пекін також може прагнути відокремити європейських союзників від Сполучених Штатів, яких Сі звинувачує в спробах заблокувати економічне і політичне зростання Китаю. «Спроба вбити клин між США та європейськими партнерами є важливою метою», — каже в коментарі АР Александр Габуєв з Фонду Карнегі за міжнародний мир. «Для цього Китаю потрібно продемонструвати, що він є активною силою, яка виступає за мир». Сі Цзіньпін показує, що він не завжди підтримує Путіна. Китай допомагає Путіну протистояти санкціям Заходу, купуючи російську нафту і газ, і надає політичну підтримку. Уряд Сі бачить у Кремлі партнера в протистоянні домінуванню США в глобальних справах. Неодноразово Китай використовував свій статус постійного члена Ради Безпеки ООН, щоб заблокувати спроби засудити Росію. У спільній заяві перед вторгненням у лютому 2022 року Сі Цзіньпін і Путін заявили про «безмежну дружбу» між їхніми урядами. У березні їхні ВМС провели спільні навчання з Іраном. Незважаючи на це, уряд Китаю каже, що вони мають «несоюзницькі» відносини. Пекін пообіцяв не постачати озброєння жодній зі сторін російської війни в Україні. «Китай ніколи не займав одну сторону», — каже Да Вей, фахівець з міжнародних відносин Університету Сіньхуа в Пекіні та директор його Центру стратегічних досліджень і досліджень у сфері безпеки. «Який західний лідер підтримував комунікацію з лідерами обох сторін, безпосередньо залучених у кризу? Я думаю, що ця телефонна розмова (Зеленського та Цзіньпіна – ред. ГА) свідчить про справедливу та неупереджену мету Китаю у просуванні мирних переговорів», – вважає Дай Вей. У заяві Китаю в середу також згадується «взаємна повага до суверенітету та територіальної цілісності» як основа відносин з Україною. Кордони потрібно поважати, і жодна країна не має права втручатися в справи іншої країни, йдеться у заяві. Спроби Пекіна підвищити свій світовий статус Позиціонування себе як посередника також допомагає Пекіну отримати більшу роль в управлінні глобальними справами, стати політичним, економічним та культурним лідером. В березні президент Цзіньпін заявив, шо Пекін повинен «брати активну участь у реформуванні та розбудові глобальної системи управління» та просувати «ініціативи з глобальної безпеки». У своїй пропозиції «Ініціатива глобальної безпеки», опублікованій у лютому, говориться, що Китай «готовий до двосторонньої та багатосторонньої співпраці у сфері безпеки з усіма країнами». У березні Саудівська Аравія та Іран оголосили про завершення 7-річного дипломатичного розколу після переговорів, організованих Китаєм. Крім того, цього року уряд Сі запропонував виступити посередником на ізраїльсько-палестинських переговорах, створити нову структуру безпеки на Близькому Сході та допомогти африканським країнам вирішити суперечки. Якщо Пекін зможе організувати мирні переговори, «це підтвердить амбіції Сі Цзіньпіна стати глобальною державою», — каже Джон Делурі. У заяві уряду Зеленського йдеться, що його розмова з Сі може призвести до «можливої взаємодії з метою встановлення справедливого та сталого миру для України». Наприкінці березня президент Зеленський запросив лідера Китаю приїхати в Україну. Сі перебував із державним візитом у Росії 20–22 березня, де із президентом РФ Володимиром Путіним заявив про дружбу і тісніші зв'язки між країнами. Тоді держсекретар США Ентоні Блінкен прокоментував цей візит так: "Те, що президент Сі їде до Росії через кілька днів після того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента Путіна, дозволяє припустити, що Китай не відчуває відповідальності за притягнення Кремля до відповідальності за звірства, скоєні в Україні". Як повідомляв раніше Голос Америки, Європа не сприймає "нейтральності" Китаю стосовно російської війни в Україні, а у Держдепі США підкреслювали, що Китай намагається і виглядати миротворцем, і підтримувати Росію та просувати її пропаганду.