Кожна профспілка на підприємстві задля захисту колективних інтересів працівників може вимагати від роботодавця розірвання трудового договору з керівником у разі істотного порушення ним законодавства про працю.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі про скасування рішення профспілкового комітету про розірвання трудового договору з виконувачем обов’язків директора ДП, передає Укрінформ із посиланням на преслужбу суду.
Позивач вважав рішення профспілки необґрунтованим, незаконним і таким, що підлягає скасуванню. Він наполягав, що не допускав порушення законодавства про працю, а відповідач, не будучи членом спільного представницького органу профспілок, не брав участі в укладенні колективного договору державного підприємства на 2018–2020 роки, тому не мав права звертатися з вимогою про розірвання трудового договору з керівником підприємства.
Суди попередніх інстанцій відмовили в задоволенні позову, зазначивши, що позивач допустив порушення законодавства про працю, а викладені в рішенні профспілкового комітету обставини підтверджуються судовими рішеннями в трудових спорах.
Велика Палата ВС не погодилася з такими висновками, скасувала рішення судів попередніх інстанцій та ухвалила нове рішення, яким позовну заяву задовольнила.
Зокрема, ВП ВС дійшла висновку: якщо на підприємстві діє декілька первинних профспілкових організацій, кожна з них – через виборний орган або профспілкового представника – незалежно від членства у спільному представницькому органі та участі в укладенні колективного договору, має право самостійно звертатися до власника або уповноваженого ним органу з вимогою про розірвання трудового договору з керівником підприємства.
Водночас профспілка має довести наявність законної підстави для розірвання трудового договору з керівником. Ця вимога має ґрунтуватися на істотному порушенні керівником підприємства положень законодавства про працю, про колективні договори й угоди, Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», внаслідок чого відбулося порушення колективних інтересів працівників підприємства.
Така вимога є виключним заходом, що використовується у випадках порушень законодавства про працю з боку керівника, який водночас є найманим працівником підприємства та має відповідні гарантії на працю, заявили у ВП ВС.
Читайте також: Верховний Суд надав висновок щодо проникнення поліцейського на приватну територію без згоди власників
Вимога профспілки про звільнення керівника підприємства підлягає судовому контролю на предмет, зокрема, обґрунтованості вимог та відповідності їх вимогам законодавства, а також меті застосування механізму розірвання трудового договору з керівником підприємства з ініціативи профспілки – захисту колективних інтересів працівників підприємства.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів затвердив Стратегію зайнятості населення на період до 2030 року, яка закладає основи нової державної політики на ринку праці.
Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.
більше новин
