Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сподівається, що Чорноморська зернова ініціатива продовжить свою роботу навіть після того, як Росія заявила про призупинення своєї участі у ній. Про це український міністр повідомив у ексклюзивному інтерв’ю "Голосу Америки". Новина про вихід Росії з угоди застала Кулебу у Нью-Йорку, куди він приїхав для участі у засіданні Ради Безпеки, а також відкритих дебатах Генеральної Асамблеї, присвячених ситуації на тимчасово окупованих територіях України. В інтерв’ю журналістці Української служби Голосу Америки Ірині Соломко, Кулеба розповів про те, як Україна збирається протистояти "зерновому шантажу" Росії, а також про боротьбу з російським впливом в ООН та її структурах. Ірина Соломко, кореспондентка "Голосу Америки": Росія заявила про призупинення своєї участі у так званій "зерновій угоді". Які будуть дії України, Туреччини та ООН? Ви зараз матимете розмову з генсеком ООН, які ваші сподівання? Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України: Сьогодні президент України Володимир Зеленський офіційно звернувся до президента Туреччини і генерального секретаря ООН з пропозицією продовжити функціонування Чорноморської зернової ініціативи без участі РФ, щоб позбавити її можливості шантажувати і нас, і весь світ цим питанням. Ми вже мали такий досвід. Росія виходила з ініціативи. Але у ООН, Туреччини та України достатньо ресурсів, аби забезпечити функціонування цієї ініціативи за умови наявності політичної волі. І тут ми чітко артикулюємо, що в нас політична воля є. І сьогодні я доведу зміст цього листа до генерального секретаря для того, щоб ООН зміг сформувати свою позицію. І.С.: Чи підтримує Туреччина цю ініціативу України? Д.К.: Півгодини тому були підписані відповідні листи, тому ми зараз чекаємо на реакцію і Туреччини, і ООН, і будемо в активному діалозі з ними. І.С.: Була інформація про те, що Україна готувалася до такого розвитку подій та пропрацьовувала план Б – альтернативні шляхи поставок свого збіжжя. Д.К.: Тут треба так структурувати. План А – це продовження функціонування Чорноморської зернової ініціативи. Ми розуміємо, що треба зробити, щоб цього досягнути. План Б – це постачання українського зерна на світові ринки Чорним морем, але альтернативним маршрутом з альтернативними модальностями. Такий план Б існує. А є ще і план В – найкращий з усіх можливих, просто треба викинути росіян з України, зняти блокаду портів, повернути Україні Крим і прибрати будь-яку загрозу морським торговельним шляхам в акваторії Чорного моря. І насправді, як би ми не працювали над планом А і планом Б, поки не буде реалізований план В, у Росії залишатимуться ці інструменти шантажу. І.С.: Повертаючись до позиції ООН та генсека. Він відомий своєю поміркованою позицією щодо Росії. Ви думаєте, він готовий до відкритого протистояння з агресором? Д.К.: Сподівання є завжди. Якщо немає сподівань, то навіщо працювати? Будемо говорити. Генсек неодноразово відігравав дуже важливу роль у пошуку рішень. Будемо говорити. Не знаю, який у нього зараз настрій. Проте всі мають розуміти, в тому числі генеральний секретар, що в наших спільних інтересах, щоб це українське збіжжя потрапило на світовий ринок, тому що це єдиний шлях запобігти зростанню цін на зерно у світі. Коли Росія припиняє дію Чорноморської зернової ініціативи, вона ж б'є одразу насамперед по країнах Азії і Африки. Там насамперед відчують наслідки цього рішення. І в силах генсека та Туреччини запобігти цьому та врятувати ці регіони. І.С.: В Нью-Йорку ви візьмете участь у засіданні Радбезу та відкритих дебатах Генеральної Асамблеї щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях. З яким порядком денним ви приїхали? Д.К.: Засідання Радбезу політичне. Воно відбувається у день річниці у трагедії MH-17. Тому ця тема лунатиме. Насамперед ми користуємося нагодою цього перебування в Нью-Йорку для того, щоб переговорити з країнами, які ще не висловили чітко свою позицію щодо підтримки формули миру президента Зеленського, щоб затягнути їх на свій бік. І тому, окрім засідання Радбезу, відбувається багато різних зустрічей, контактів тут з країнами, які не входять до складу Ради Безпеки. Щодо Генасамблеї, то однією з тем буде і ситуація довкола Запорізької атомної електростанції. І.С.: Незважаючи на зусилля України та країн-партнерів, вплив Росії в ООН залишається досить потужним, у першу чергу, серед країн Глобального Півдня. Д.К.: Тут є кілька чинників. По-перше, Росія – постійний член Ради Безпеки ООН, який має право вето. І об'єктивно від їхнього голосування залежить багато питань. По-друге, ще з радянських часів РФ продовжила практику інфільтрації своїх людей в секретаріат ООН, в різні структури, де всі вони формально є міжнародними чиновниками, а неформально працюють, зрозуміло, на кого. Однозначно, позиція ООН зараз, якщо порівнювати з січнем 2022 року, стала набагато кращою, але ці авгієві конюшні ще вичищати і вичищати від російського впливу. На це потрібна теж політична воля. Я вам наведу один простий приклад. У ООН є контракти з російськими авіакомпаніями. Відповідно до рішення ІКАО, їхні літаки не можуть використовуватися, проте, ООН все одно платить їм гроші за контракт, не використовуючи ці літаки. І там є ціла юридична теорія, яка пояснює, чому це треба робити. Але насправді у нас є всі підстави вважати, що банально немає політичної волі, щоб це припинити, і більше не дозволяти Росії заробляти гроші на цих контрактах. І таких прикладів тут просто сотні, куди не копни, вони є. Тому, в принципі, динаміка в позитивний бік є, але ці всі речі тут накопичувалися десятиліттями. І хочеться вірити, що ООН не знадобиться десятиліття, щоб вичистити цей абсолютно руйнівний для ООН російський вплив.
Бригади працювали у режимі нон-стоп: у Кривому Розі відновили теплопостачання
У Кривому Розі впродовж трьох тижнів працювали 19 додаткових команд з 11 регіонів - це понад 130 людей із додатковим спецобладнанням; станом на сьогодні технічно до опалення в місті підключені...
Read moreDetails
