При визначенні способів участі батька у вихованні дитини, яка перебуває за кордоном, суд може відтермінувати виконання рішення в частині особистих зустрічей до закінчення воєнного стану, передбачивши спілкування в режимі відеозв'язку.
Такого висновку дійшла колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, інформує пресслужба суду.
У справі, що переглядалася, батько подав позов до матері дитини з вимогою про усунення перешкод у спілкуванні з дочкою та визначення порядку участі в її вихованні. Позивач стверджував, що мати без його відома виїхала з дитиною до Словаччини, перешкоджає спілкуванню через відключення зв'язку і відмовляється повернутися з дитиною до місця постійного проживання.
Суд першої інстанції частково задовольнив позов, а саме визначив спосіб участі батька у вихованні дитини, але відстрочив виконання рішення на час воєнного стану та перебування дитини в Словаччині. Матір зобов'язав організувати спілкування дитини з батьком у режимі відеозв’язку кожного вівторка, четверга та суботи.
Читайте також: Необхідно встановити кримінальну відповідальність за батьківський кіднепінг – Лубінець
Апеляційний суд змінив рішення суду першої інстанції, відстрочивши зустрічі батька з дитиною в Україні до завершення воєнного стану. Матір зобов'язав організувати щоденне спілкування через відеозв'язок. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що тимчасовий виїзд дитини за кордон не повинен обмежувати права батька на спілкування з нею, а воєнний стан не є перешкодою для відеозв'язку.
КЦС ВС погодився з висновками судів, зазначивши, що тимчасовий виїзд дитини за кордон не повинен використовуватися як спосіб обмеження прав батька на спілкування з дитиною. Разом із цим апеляційний суд обґрунтовано відстрочив виконання рішення щодо зустрічей батька з дитиною в Україні до завершення воєнного стану, запропонувавши натомість щоденне спілкування через відеозв’язок, що з огляду на обставини, які склалися в країні, відповідає найкращим інтересам дитини.
Як зазначається у рішенні, міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на виховання дитини. Навпаки, міжнародні договори та національне законодавство гарантують батькам реалізацію принципу рівності щодо виховання дитини.
Читайте також: Українці торік усиновили найбільше дітей за останні п’ять років
Верховний Суд зауважив, що військова агресія Росії проти України, воєнний стан та пов’язані з ним обмеження об’єктивно впливають на обсяг і способи спілкування не лише позивача з дочкою, а й багатьох інших батьків з їхніми дітьми, які також вимушено, внаслідок війни, опинилися за межами України. У цій ситуації обов’язок обох батьків полягає в тому, щоб підтримати дитину, мінімізувати психологічний тиск на неї, пов’язаний із сімейними конфліктами, налагодити комунікацію та співпрацювати в інтересах дитини.
Як повідомляв Укрінформ, на постійне місце проживання до України прагнуть повернутись лише 25% громадян, які виїхали за кордон через повномасштабну війну з Росією.
За даними Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, станом на кінець 2024 року, з 24 лютого в державах Європи зареєстровано понад 6,3 мільйона українських громадян. За даними верховного комісара ООН у справах біженців, через збройну агресію РФ проти України виїхати з країни у пошуках тимчасового міжнародного захисту були вимушені 6,8 мільйона українців.
Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.
більше новин
