У Франції в четвер, напередодні оголошення Конституційною радою країни висновку щодо закону про вихід на пенсію в 64 роки замість 62, відбувається 12-й загальнонаціональний день протестів проти пенсійної реформи.
За прогнозом влади, у маніфестаціях загалом у Франції можуть узяти участь від 400 до 600 тис. осіб.
У Нанті та Ренні на акціях сталися сутички між учасниками протестів і правоохоронцями. Протестувальники підпалили смітники і розбили вітрини. На фотографіях, розміщених французькими ЗМІ, також видно, що учасники акцій підпалили кілька автомобілів.
Напруженою є ситуація також у Парижі, де чергують численні поліцейські в спеціалізованому екіпіруванні, зокрема в шоломах і зі щитами. Поблизу ратуші Готель-де-Віль правоохоронці були змушені застосувати сльозогінний газ.
За даними профспілок, у протестах у Парижі беруть участь 400 тис. осіб, приблизно стільки ж взяли участь в акціях 6 квітня.
У столичній поліції повідомили, що на цей момент затримано 15 осіб.
"Це не останній день мобілізації, ми ще багато разів будемо збиратися", – заявила генеральний секретар Загальної конфедерації праці (CGT) Софі Біне, слова якої наводить телеканал BFMTV. Вона закликала продовжувати протести, домагаючись відкликання закону.
Зі свого боку лідер іншого найбільшого профспілкового об'єднання країни – Французької демократичної конфедерації праці (CFDT) Лоран Берже оголосив, що "боротьба триває".
"Сьогодні все такий же сильний протест проти цієї пенсійної реформи. Насправді настав час, щоб уряд його почув", – прокоментував Берже акції 12-го "дня мобілізації".
У четвер для охорони порядку під час маніфестацій у країні задіяно 11,5 тис. поліцейських і жандармів, зокрема 4,2 тис. у столиці.
Глава МВС Жеральд Дарманен дав вказівку префекту поліції Парижа вжити заходів, що перешкоджатимуть проведенню протестних акцій у п'ятницю поблизу будівлі Конституційної ради.
Уряд Франції 16 березня ухвалив рішення провести пенсійну реформу, що передбачає підвищення віку виходу на пенсію з 62 до 64 років, в обхід голосування в Національних зборах, використовуючи конституційну статтю 49.3. Опозиційні фракції нижньої палати парламенту висунули 20 березня два вотуми недовіри уряду. Обидва рази їм не вдалося набрати потрібної кількості голосів.
Отже, реформу було ухвалено. Після цього розпочалися масові протести французів, які зазвичай супроводжувалися заворушеннями, влаштованими радикалами і хуліганами, що приєдналися до організованих маніфестацій.
