Україна судитиметься з Польщею, Словаччиною та Угорщиною за обмеження імпорту українського продовольства

Україна закликала партнерів у Європейському Союзі дотримуватися правил торгівлі передбачених домовленостями й міжнародними угодами і заявила про готовність оскаржувати заборони на імпорт української агропродукції в Світовій організації торгівлі. У Києві невдоволені рішеннями урядів Польщі, Словаччини та Угорщини обмежувати імпорт сільськогосподарської продукції з України, хоча Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, 15 вересня оголосила скасування запроваджених у травні заборон на імпорт українського збіжжя до п’яти сусідніх з Україною країн Європейського Союзу. В той час як Болгарія і Румунія погодилися з рішенням Єврокомісії, Словаччина заявила про продовження заборони, а польський та угорський уряди навіть розширили обмеження, заявивши, що захищають інтереси своїх фермерів від того, що вони називають спотвореннями на їхніх ринках внаслідок напливу української продукції. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан назвав посадовців у Брюсселі бюрократами і заявив, що вони «знову ігнорують проблеми європейських фермерів». Питання експорту українського збіжжя, що є важливим джерелом доходів України, загострені, бо Росія перешкоджає транспортуванню через Чорне море, погрожуючи суднам і бомбардуючи українські порти й склади. Польща та інші країни ЄС, які межують з Україною, скаржаться, що внаслідок російської війни українське збіжжя опиняється на їхніх ринках у надмірній кількості і що їхні аграрії зазнають збитків. Але Україна прирівнює обмеження імпорту її збіжжя в ЄС до російських бомбардувань. Український прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив, що наполягає на правилах, які обумовлюють торгівлю України з ЄС відповідно до Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі, яка чинна з 2017 року, та інших домовленостей. Прем’єр-міністр зауважив, що Україна дуже цінує допомогу поляків у час російської війни і натякнув, що рішення уряду у Варшаві продиктоване міркуваннями внутрішньої політики на тлі наближення польських парламентських виборів 15 жовтня. «Ми не мали й не маємо намірів шкодити польським фермерам. Ми дуже цінуємо підтримку від польського народу і польських родин! Але у випадку порушення торгового права в інтересах передвиборчого політичного популізму Україна буде змушена звернутись до арбітражу СОТ щодо компенсації збитків за порушення норм ГАТТ», – застеріг Денис Шмигаль у дописі в мережі Х 12 вересня. 18 вересня видання Politico.eu надрукувало інтерв’ю з заступником міністра економіки і торговим представником України Тарасом Качкою, в якому урядовець висловив готовність Києва подати судові позови проти рішень, які Україна називає незаконними. Тарас Качка виокремив Варшаву і Будапешт, підкресливши, що уряди тих країн діють всупереч правилам ЄС і рішенням Європейської комісії. «Саме Європейська комісія є установою, яка визначає питання торгівлю цілого ЄС. Системний підхід Будапешта і Варшави, які ігнорують позицію установ ЄС в питаннях торгівлі, на мою думку, будуть проблемою для ЄС загалом, бо там нема єдності», – цитує українського урядовця Politico.eu. За словами Тараса Качки Київ збирається оскаржувати торговельні обмеження не в ЄС, а у Світовій організації торгівлі, щоб, як він висловився, «цілий світ бачив, як країни-члени ЄС поводяться з торговими партнерами і зі своїм союзом, бо це стосується також інших країн». У Варшаві гучно наголошують, що не хочуть чинити перешкоди транзиту українського збіжжя до інших країн Європи, чи на світові ринки, а лише прагнуть захистити своїх виробників. Але українці наполягають, що йдеться не лише про питання солідарності з Україною в час війни, а про гарантування справедливого доступу українських виробників на ринок ЄС. У Києві стверджують, що обмеження для українського збіжжя в ЄС продиктовані насамперед політичними міркуваннями і що вони суперечать європейським принципам та домовленостям Брюсселя з Києвом. «Наше зерно стає джерелом непоганого заробітку для різних країн Європи, які переробляють нашу агропродукцію та заробляють на логістиці. Фермери з різних країн використовують українські корми для блага своїх господарств. Компанії різних країн заробляють на транзиті. І це – благо для всієї європейської економіки. Але конкретно для українського сегмента європейської економіки йдеться не про заробіток, а про виживання в умовах російського терору», – доводив президент Зеленський партнерам з східних держав ЄС на зустрічі 6 вересня. Україна – кандидат на членство у Європейському Союзі і сподівається цього року почати переговори про процес вступу в ЄС, що означатиме повну свободу пересування товарів, послуг тощо на спільному європейському ринку.