Представники деяких країн НАТО говорять про ймовірність особливого процесу вступу України в альянс, можливо за зразком Фінляндії та Швеції, визнаючи при цьому, що не можуть обіцяти запрошення українців до членства під час активної фази війни. Союзники ведуть активні консультації, готуючись до саміту НАТО у Вільнюсі 11-12 липня, де Київ очікує позитивної відповіді на подану Україною у вересні минулого року заявку про вступ у вигляді того, що українці називають конкретним планом набуття членства після завершення активної фази війни з Росією. «Ми не просимо рішення про членство України. Ми розуміємо, що остаточний вступ України в НАТО може бути лише після перемоги України, нашої спільної перемоги. Але ми просимо початку процедури», – сказав чільний радник українського президента Ігор Жовква в інтерв’ю агенції Reuters 29 червня. Більшість держав центральної і східної Європи стали членами НАТО після так званих Планів для набуття членства (ПДЧ), які альянс називає «програмами порад, допомоги і практичної підтримки… країн, які хочуть вступити до альянсу». Зокрема через ПДЧ пройшли країни Балтії, Румунія, Словаччина і Словенія, які стали членами НАТО 2004 року, а згодом також низка балканських держав. Зокрема участь Чорногорії в ПДЧ тривала майже 8 років до того, як вона вступила в НАТО 2017 року, а для Північної Македонії втілення плану тривало майже два десятиліття – з 1999 до 2020 року. Але найновіша країна НАТО – Фінляндія, офіційно стала 31-м членом альянсу 4 квітня 2023 року менш ніж через рік після подання заявки на вступ 18 травня 2022 року. Таким же порівняно швидким шляхом в НАТО йде і Швеція, яка очікує завершення ратифікації (залишилися Туреччина й Угорщина) протоколів про її вступ, що були підписані всіма державами альянсу у липні 2022 року. Ігор Жовква підкреслив, що у Києві вважають, що Україна «заслуговує такої ж відповіді від союзників цього разу у Вільнюсі». Фінляндія та Швеція не мали з НАТО ПДЧ, бо до російського вторгнення в Україну дотримувалися політики військової позаблоковості. Але обидві країни з 1994 року були учасницями програми НАТО Партнерство заради миру і мали статус спеціальних партнерів альянсу, беручи участь в операціях НАТО в Афганістані, Косово й Іраку. Україна також з 1994 року була учасницею програми Партнерство заради миру та низки інших спеціальних програм співпраці і брала участь в міжнародних операціях альянсу. Українські керівники подали заявку на членство в НАТО у вересні 2022 року, але не відміну від Фінляндії та Швеції у відповідь не отримали запрошення. Представники країн альянсу дали зрозуміти, що вважають неможливим приєднання України поки вона перебуває у стані війни, хоча підтвердили, що правила організації передбачають право вступу нових членів і підтвердили, що Україна може скористатися тим правом, а також ранішими обіцянками альянсу про українське членство. Британський міністр оборони Бен Воллес 29 червня сказав, що Лондон вважає за потрібне дотримуватися обіцянки, яку Україна отримала ще на саміті альянсу у Бухаресті 2008 року, і припустив, що НАТО може оминути ПДЧ з Україною. «Я вважаю, що нам треба абсолютно розглянути оминання Плану з набуття членства», – сказав міністр, називаючи українську армію «найдосвідченішою» з поміж країн Європи. Міністр зауважив, що зараз не можна гарантувати згоду щодо України усіх членів НАТО на саміті у Вільнюсі, але додав: «Ми можемо зняти деякі перешкоди для України, щоб, коли це закінчиться, Україна рухалася до більших гарантій безпеки і більшої підтримки».
До Українського легіону в Польщі подали понад тисячу заяв – посол
До Українського легіону в Польщі вже подали понад тисячу заяв. Про це повідомив посол України в Польщі Василь Боднар в інтерв'ю Суспільному, передає Укрінформ. Боднар вважає, що формування на території...
Read moreDetails
