Сьогодні, 2 жовтня, день народження святкує народний артист України, співак та шоумен Андрій Данилко, відомий в Україні та у світі під псевдонімом Верка Сердючка. Йому виповнилося 50 років.
Будь ласка, читайте текст після реклами
Народившись у звичайній полтавській родині та залишившись у сім років без батька, проблема безгрошів'я юному Данилку дуже добре була відома. Мамі Андрія доводилося працювати в три зміни, щоб прогодувати двох дітей. Через бідність у Андрія в дитинстві не було особливих розваг, тому у нього з'явилося тоді незвичайне улюблене заняття – вони з подругою влаштовували щурам похорони.
Андрій Данилко в дитинстві фото з відкритих джерел
Під час навчання у школі Андрій почав виступати у шкільній команді КВК, більш того, навіть був її капітаном, за що здобув повагу вчителів та однокласників. Саме в той час у хлопця почала прокидатися любов до сцени. Цікаво також те, що майбутній артист дуже гарно малював, його часто просили намалювати плакати для школи.
Будь ласка, читайте текст після реклами
Закінчивши школу артист, не зміг вступити до музичного училища, через не зовсім підхожу для сцени зовнішність. Тому Андрій вирішив обрати собі професію касира-продавця.
Юний Андрій Данилко фото з відкритих джерел
Саме навчаючись в полтавському училищі, 1991 року під час чергового огляду навчальних закладів області Андрій Данилко представив дві свої перші мініатюри «Провідниця» і «Їдальня».
Поява Вєрки Сердючки
Вперше Андрій Данилко вийшов на сцену в образі Сердючки ще в далекому 1993 році. Персонаж виявився настільки вдалим, простим і близьким народу, що популярність Вєрки у ту ж мить же проявилася. Телевізійний дебют актора в образі Вєрки Сердючки відбувся на обласному телеканалі міста Харкова «Приват ТВ».
Андрій Данилко в образі Вєрки Сердючки фото з відкритих джерел
1 квітня 1993 року вважається офіційним днем народження Вєрки Сердючки, прізвище якої було запозичене у однокласниці Андрія Данилка – Анни Сердюк.
Будь ласка, читайте текст після реклами
А вже з 1994 року отримавши кілька гран-прі різних фестивалів Верка Сердючка стала народною зіркою всеукраїнського масштабу.
Коли Данилко мав за плечима чималий досвід виступів, він вступив до Київського естрадно-циркового училища. Проте не зміг його закінчити, бо його відрахували, не бачачи в ньому перспективного артиста. Але це не завадило стати Вєрці найпопулярнішою провідницею. Сердючка носила блакитну сорочку, піджак у паєтки, коротку спідницю та беретик. Образ неабияк полюбився прихильникам, як і її життєві жарти.
Втім, пік популярності Вєрки припав на час, коли артистка почала зніматися в проєкті «СВ-Шоу». Зірка знімалася в шоу від 1997 року до 2002-го.
Вєрка Сердючка з сценічною «мамою» фото з відкритих джерел
1998 року Сердючка випустила свій перший альбом «Я рождена для любви». Одна із головних родзинок образу виконавиці – головні убори. Так, співачка виступала і з величезними квітами, і з коронами, і з українськими вінками. Артистка обирала екстравагантні луки з мініспідницями, розшиті блискітками. Сердючка виступає разом зі своєю сценічною «мамою» Інною Білоконь.
Будь ласка, читайте текст після реклами
Втім, головною прикрасою артистки став аксесуар у вигляді величезної зірки. З кожним роком вбрання виконавиці ставало більш епатажним і дорогим. Проте артистка все ж залишилася народною та простою.
Найяскравіший елемент образу Вєрки Сердючки – це зірка фото з відкритих джерел
2007 року Верка Сердючка представляла Україну на міжнародному пісенному конкурсі «Євробачення» із піснею Dancing Lasha Tumbai, де посіла друге місце. Тоді артистка постала перед публікою у сріблястій блискучій сукні, білих колготках та із зіркою на голові.
Верка неодноразово ставала героїнею мюзиклів. Так, артистка знялася у «Вечорах на хуторі біля Диканьки», де приміряла образі сільської самогонниці, «Попелюшці», «Сніговій королеві», де зіграла шаманку Ксенію, та «За двома зайцями». Артист випустив понад 25 хітів та зняла більш ніж 20 кліпів.
Напередодні свого 50-річчя Андрій Данилко об’їздив чимало міст Європи і США з концертами на підтримку України. Обидва тури – європейський та північноамериканський – минули з солдаутами та зібрали тисячі українських прихильників, що наразі розкидані по всьому світу. Повернувшись додому, артист взяв невеличку паузу, щоб видихнути й відновити сили. І, звісно, відсвяткувати початок нового життєвого етапу. До речі, цифрами він геть не переймається:
«Для мене всі ці паспортні цифри не мають жодного значення. Важливі лише внутрішні відчуття, а в душі я й досі почуваюся студентом. Любимо з Інною подуркувати та покепкувати одне з одного. І після 50-ти нічого не зміниться. У мене купа справ і планів, творчих і не тільки, тому паритися через вік у мене немає часу», – поділився Данилко із «Главкомом».
Зі зрозумілих причин Андрій Данилко не планує гучного святкування. Свій ювілей він проведе в колі найближчих друзів і неодмінно загадає заповітне бажання, яким він останні півтора року завершує кожен свій концерт, – щоб закінчилась війна й усі українці нарешті повернулись додому.
Нагадаємо, раніше Андрій Данилко зізнався, чи спілкується з російськими артистами.
Будь ласка, читайте текст після реклами
