Воєнний фокус Російсько-українська війна БПЛА до Москви. Основний виклик для українських виробників — керування на відстані, — експерт
Під Москвою все частіше знаходять українські [за версією росіян] безпілотники. Фокус спитав у офіцера резерву ЗСУ Андрія Крамарова, чого сьогодні не вистачає вітчизняним апаратам, щоб вражати військові цілі в столиці РФ і чи є сенс в тому, щоб приземлити БПЛА на Червоній площі 9 травня.
Related video
Сьогодні, 25 квітня, стало відомо, що у Москві з 27 квітня по 10 травня закривають Червону площу для відвідувачів. Офіційна причина — підготовка до параду на 9 травня. Втім, насправді росіяни таким чином можуть готуватись до анонсованого приземлення БПЛА українського виробництва на головній площі країни-агресора. Банкір Володимир Яценко ще на початку квітня пообіцяв винагороду у розмірі 20 млн грн розробнику безпілотників, чий дрон зможе виконати таке завдання.
Фокус поговорив з військовим експертом, офіцером резерву ЗСУ Андрієм Крамаровим про те, наскільки це реально і чому ті БПЛА, що час від часу знаходять під Москвою, ще не змогли вразити конкретні цілі.
Технології для керування
Андрій Крамаров впевнений, що сьогодні для БПЛА українського виробництва взагалі не стоїть питання подолання відстані до Москви. Основним викликом для виробників є керування безпілотником на такій великій дистанції.
"Це має бути стійкий звʼязок, певна технологія щодо його GPS-позиціонування в просторі для того, щоб дуже точно передавалось місцеположення аппарату", — пояснює експерт.
Якщо українські розробники змогли отримати потрібні технології від своїх іноземних партнерів, тоді виробництво безпілотників, здатних приземлитись на Червоній площі, не є проблемою, наголошує Крамаров. Втім, офіційно такої інформації немає, тому впевнено говорити про те, що український БПЛА зможе не просто долетіти до Москви, але й бути скерованим на конкретне місце, поки що зарано.
"Сьогодні є простіша технологія: безпілотник ще на землі програмується за координатами й летить в певну точку, але з ймовірною похибкою, без можливості його подальшого корегування. Такі апарати ми, звичайно, вже можемо виробляти", — коментує експерт.
В тестовому режимі
28 лютого під Коломною, в 75 км від Москви, впав безпілотник. За інформацією росіян, це був UJ-22 Airborne української компанії "Укрджет". Тоді ж ЗМІ повідомили, що на ньому було встановлено дві вибухівки С-4 загальною вагою 1 кг.
Аналогічний БПЛА з вибухівкою С-4 знайшли 24 квітня біля міста Ногінськ в Підмосков'ї (50 км від Москви). За версією російської сторони, апарат впав через те, що закінчилось паливо. Проте експерт з озброєнь Defence Express Олег Катков пояснив Фокусу, що судячи з фото, можна зробити висновок, що дрон зачепився за дерево, тому що летів на малій висоті, щоб оминути російські РЛС.
Сьогодні російська агенція "РИА Новости" повідомила, що всього за два дні під Ногінськом знайшли три летальних апарати.
На думку Крамарова, ті БПЛА, що росіяни поки що просто знаходять під Москвою, можливо запускались не для того, щоб уражати якісь конкретні цілі. Якщо припустити, що вони дійсно українські, то метою їх запуску може бути тестувальний політ.
"При такому сценарії не було жодної необхідності кудись влучити, їхнім завданням міг бути тестувальний політ. Власне, безпілотник навіть міг пролетіти над потенційною ціллю, і це було зафіксовано виробниками, а далі його відправили кудись, де він може просто впасти та не завдати шкоди цивільним", — пояснює офіцер ЗСУ.
За словами експерта, така велика кількість БПЛА, які знаходять в різних місцях на території РФ може пояснюватись тільки двома причинами — або в Росії дуже активізувались авіамодельні гуртки, або українська оборонна промисловість дійсно тестує свої вироби. Крім цього, безпілотники на території РФ можуть виконувати й розвідувальні завдання, збираючи інформацію щодо стану протиповітряної оборони в країні-агресорі.
"Оскільки в Москві поки що ніяких уражень обʼєктів не було, то моє припущення, що значить і такого завдання вразити якусь ціль ще не було", — додає Крамаров.
Морально-психологічний вплив на росіян 9 травня
Конкурс від банкіра Володимира Яценка по приземленню БПЛА на Червоній площі 9 травня експерт називає хорошою морально-психологічною акцією.
"По-перше, це непогана мотивація в контексті розробки українських технологій. По-друге, це може стати морально-психологічним впливом на нашого ворога", — зазначає він.
При цьому він впевнений, що не варто очікувати серйозного військового результату від цього конкурсу в плані ураження конкретних цілей.
"Якби в нас була повністю досконала технологія [керування БПЛА на відстані], то набагато важливіше було б завдавати ударів по російських військових аеродромах, по складах, по важливих логістичних вузлах тощо. З військової точки зору використати цей ресурс саме таким чином було б ефективніше", — коментує він.
Нагадаємо, 25 квітня прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що цьогоріч на парад у Москві 9 травня прибуде лише один закордонний лідер — президент Киргизстану Садир Жапаров.
