Чому Москва панікує після заяв Трампа

«Трамп не зможе створити мирні умови, які підійдуть Путіну, адже останній загалом хоче зробити Україну країною-сателітом. Йому (Путіну) не потрібний сам факт існування такої країни як Україна». Отаке нещодавно написало видання The Times.

Дійсно, можна погодитись, що прямо відразу після інавгурації у Трампа немає рецептів і інструментів для завершення війни. А звідки вони у нього були б, якщо людина тільки 20 січня отримала у своє розпорядження ЦРУ, ФБР, Пентагон та ще 17 розвідувальних відомств США, а також доступ до обміну інформацією з союзниками США.

Пам’ятаєте як у нього з маєтку виносили «секретні» документи під час виборів і потім за це цькували? Для нього розробка детального плану щодо України з опорою на непублічні дані до інавгурації – це були значні юридичні ризики.

Зараз головне, що у Трампа є бажання завершити війну і воно підтверджене його риторикою і діями. Рецепт завершення війни, у принципі, нескладний: економічні санкції і блокада, політична ізоляція Кремля та військова допомога Україні. Якщо натиснути відразу на ці три фактори, то російський диктатор просто не витримає.

Чому я так думаю? А тому, що він вже не витримує.

Шоковані заявою Трампа росіяни оговтувались трохи менше доби. Спочатку «великий російський базікало» Пєсков, який немає жодного відношення до економіки, досить невпевнено заявив, що у «російської економіки великий запас міцності, щоб забезпечувати військові потреби по наростаючій». Так буває, коли кепські справи, що економічні питання коментують люди, далекі від економіки та фінансів.

Такі заяви відбулись на фоні доволі сумних трендів: офіційна інфляція у РФ прискорилась до 10% попри обіцянки ЦБР уповільнитись, горілка тільки спочатку року зросла в ціні на 4,6%, повилазила неприємна для Росстату статистика про зростання цін на оренду житла на 25-35%, почали публікувати звітність будівельні компанії з падінням річного виторгу на 25-50%. Наведені дані вказують на високу ймовірність того, що дані щодо офіційної інфляції були спотворені Росстатом, а тому і даним по зростанню ВВП РФ у 2024 році довіряти не можна.

Також на одній з нарад з аграрними спілками у Патрушева-молодшого, який в уряді РФ відповідає за продовольчу безпеку, сталась істерика, під час якої він вимагав від галузевих спілок припинити зростання цін на продовольчі товари. Слідом в адміністрації диктатора відбулась нарада по кризі у вугільній та будівельних галузях.

Якщо з будівельниками все ясно давно (половини з них вже фактично немає, бо гроші і робочу силу у них забрали на війну в Україну), то за останні чотири місяці Кузбас взагалі перетворився на депресивний регіон. Закриття шахт та дефіцитний місцевий бюджет – це тільки початок персональної кризової спіралі у регіоні.

І нарешті на сцені з’явилося саме Х-ло. Спочатку російський диктатор визнав охолодження кредитування, потім зізнався, що ще навіть не збирається говорити з Ердоганом по поставкам газу для Словаччини, хоча обіцяв це Фіцо ще два тижні тому. Ну, а 24 січня сталось диво: х-ло почав публічно розповідати, скільки спільного є у США і у РФ, що обом країнам невигідна низька ціна на нафту і що їм взагалі краще побачитись з Трампом…

Давно я не бачив х-ло з неагресивною риторикою переляканої особи. Чому так? А тому, що останні пів року бізнес та московську бюрократію Кремль активно годував байками типу «Ось прийде Дональд Фредович, він завершить війну, скасує санкції, потерпіть трошки». І ті терпіли.

Цьому твердженню є багато статистичних доказів, наприклад, фондовий індекс Московської біржі та і курс рубля позитивно реагували на перемогу Трампа і навіть на його інавгурацію. Кремль сам роздмухував позитивні очікування від перемоги Трампа на своєму внутрішньому ринку. Але коли Дональд Фредович зізнався, що знає реальний стан справ у російській економіці і слідом пригрозив низькими цінами на російську нафту, то відбулось анулювання очікувань.

Заспокоювати бізнес-спільноту РФ довелось безпосередньо кривавому диктатору. При чому він навіть не відклав свої аргументи про начебто спільні інтереси РФ та США на ринку нафти на зустріч з Трампом, а почав їх тиражувати прямо на російську публіку, яка вже щось почала підозрювати.

Втім, вимушений визнати, що падіння цін на нафту нижче 45 доларів – це погана новина для нафтових компаній США, і не тільки нафтових, і тут у х-ла є певна логіка. Але є нюанс: ціни нафти BRENT та URALS відрізняється дисконтом, який інколи доходив і до 20 доларів. Якщо вирішити проблему тіньового флоту РФ, то дисконт може бути і більшим.

А щоб вирішити проблему тіньового танкерного флоту, потрібно розібратись з власниками приливів на Балтиці (Данія), а також з Гібралтаром (у менший мірі), Панамським каналом та Босфором (Туреччина). Як бачимо, Трамп вже публічно пройшовся по половині названих локацій.

Отже, сценарій, коли нафта впаде нижче 60, а росіяни зможуть її продавати нижче 40 (і ще по 3-5 доларів на барелі витрачати на хабарі в індійських портах (бо ж санкції) – цілком реальний.

Але повертаючись до тієї фігні, яку написала The Time, у багатьох може виникнути питання: що це робить поважне видання? Тут версій три:

Вони просто бовдури, високий професійний рівень яких знижує мовний бар’єр, новини до них доходять з запізненням, а якість сприйняття навіть промов російських офіційних осіб спотворює переклад.
Росіяни зараз дуже стараються приховати свої економічні провали і невдачі. Очевидно, план заходів з прикриття брехні має включати бюджет на публікації в солідних виданнях.
На заході є сили, яким не подобається Трамп. Для тієї ж Данії, через яку при Байдені тіньові танкери шастали без проблем, заяви Трампа некомфортні. Є у нього вороги і всередині США, вони програли, але це не означає, що вони кудись поділись.

Завершення війни в Україні у 2025 році на прийнятних для України умовах може суттєво вплинути на авторитет США і Трампа на міжнародній арені, тож демократам зараз це може не подобатись.

Наразі я не бачу причин для песимізму. Дональд Фредович налаштований завершити цю війну. Просто не буде, моментального завершення війни – також. Але справи рухаються у правильному напрямку.

Читайте також: