Ексклюзиви Російсько-українська війна Обстріли міст України До 500 ударів за ніч: як Росія накопичує "Шахеди" для хвилевих атак
Масована атака на Україну у ніч на 17 червня — 472 дрони й ракети, десятки жертв і зруйновані будинки. Фокус зʼясував, чому Росія накопичує безпілотники хвилями та чи вистачить їй ресурсів для повторення подібного терору.
Related video
У ніч на 17 червня Росія атакувала Україну 472 засобами повітряного нападу: ворог використав 440 ударні БпЛА типу Shahed і безпілотники-імітатори різних типів, 2 аеробалістичні ракети Х-47М2 "Кинджал", 16 крилатих ракет Х-101, 4 крилаті ракети "Калібр", 9 керованих авіаційних ракет Х-59/69 та 1 протирадіолокаційну ракету Х-31П.
Основним напрямком удару цієї ночі був Київ. Вибухи лунали в різних районах столиці, завдавши значних руйнувань житловій інфраструктурі. Найбільше постраждали Солом’янський і Дарницький райони, де пошкоджено житлові будинки.
У Солом’янському районі ракета влучила в дев’ятиповерховий житловий будинок, спричинивши його часткове обрушення. За словами міністра внутрішніх справ України Ігоря Клименка, ракета пройшла крізь усі поверхи аж до підвалу, залишивши великі уламки конструкцій.
За даними Київської міської військової адміністрації загинуло 14 осіб, 114 отримали поранення.
Крім того, Росія в ніч на 17 червня атакувала Запоріжжя та Одесу. По Запоріжжю російська армія нанесла 4 ракетні удари. Обійшлося без постраждалих. По Одесі РФ завдала удар по історичному центру міста. За даними Одеської ОВА, одна людина загинула, ще 17 людей постраждали.
Масована атака 17 червня: чи здатна Росія щоденно запускати по Україні 500 "Шахедів"
Колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов вважає, що Росія не має технічної спроможності виготовляти щодоби велику кількість безпілотників, необхідних для щоденних масштабних атак. Проте ворог активно накопичує ресурси для періодичних хвилеподібних ударів.
За його оцінками, протягом доби Росія здатна виготовляти до 140–150 одиниць дронів, включаючи "Шахеди", "Герані" та їхні модифікації. Водночас для атак на Україну зазвичай використовується від 80 до 100 дронів за раз. Це свідчить про те, що ворог накопичує запаси, щоб згодом проводити масштабні ракетно-дронові удари.
"Відповідно, протягом тижня — іноді до п’яти тижнів — він створює критичний запас таких дронів, аби здійснювати хвилеподібні атаки", — пояснив Фокусу експерт.
Особливістю російських атак є їхня спрямованість на конкретні регіони України. Ворог не розпорошує сили по всій території країни, а концентрує удари на кількох напрямках — зазвичай у 2–3 регіонах. Така тактика дозволяє завдавати максимальної шкоди обраним цілям.
Загроза від дронів полягає не лише в їхніх прямих ударах, а й у небезпеці від уламків, які падають після знищення безпілотників у повітрі. Водночас є сподівання, що частота таких атак може зменшитися через обмеження постачання компонентів з Ірану. Проте експерт застеріг, що Росія активно розвиває співпрацю з Північною Кореєю для локалізації виробництва "Шахедів".
"Зараз відбувається локалізація виробництва "Шахедів" у Північній Кореї. Сьогодні до Пхеньяну прибуває Шойгу з особливою місією. Про що домовляться — невідомо, але колаборація досягає значних масштабів", — каже Селезньов.
Виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці, військовий експерт Дмитро Жмайло також вважає, що Росія не має достатньо ресурсів, щоб здійснювати масовані повітряні атаки щодня. Водночас вона здатна накопичувати дрони та ракети для подібних ударів з тижневими інтервалами.
За словами експерта, наприкінці травня 2025 року темпи виробництва "Шахедів" у РФ сягали близько 2700 одиниць на місяць, а також додатково виготовлялося приблизно 2500 дронів-імітацій ударних безпілотників типу "Гербера".
Попри масштабне виробництво, існують і обмеження щодо використання цих дронів. Зокрема, наразі РФ має близько 11 майданчиків для запуску, кожен з яких має "пропускну здатність" від 20 до 60 дронів. Крім інфраструктури, критично важливим є також наявність достатньої кількості підготовлених і навчених операторів для керування цими безпілотниками.
"Неможливість Росії до щоденного терору з використанням близько 500 дронів пояснюється як виробничими потужностями, так і кількістю пускових майданчиків", — пояснює Фокусу експерт.
Також Жмайло стверджує, що РФ виготовляє на місяць до 70 ракет Х-101 та до 30 "Калібрів", що також недостатньо для регулярних щоденних ударів.
За словами військового оглядача Олександра Коваленка, російське ВПК збільшило виробництво ракет "Іскандер" з однієї на тиждень на початку війни до двох на добу. Проте виробництво крилатих ракет Х-101 залишається стабільним — одна-дві на добу. Виробництво дронів "Шахед" також зростає, але залежить від контрабандних компонентів. Наразі Росія виробляє близько 98 дронів на добу, з яких 90 — це "Шахеди". Виробничі потужності розширюються, зокрема в Єлабузі та Іжевську, але цей процес відбувається повільно. Військовий оглядач прогнозує поступове зростання виробництва дронів до 110–120 дронів на добу протягом кількох місяців.
Нічний удар по Україні: куди цілить Росія
Щодо вибору цілей для атак, на думку Владислава Селезньова, ворог насамперед орієнтується на об’єкти оборонно-промислового комплексу України. Проте Росія не завжди діє точно, і її дрони та ракети нерідко влучають у мирні об’єкти, які не мають жодного військового значення.
"Путіну байдуже на так звані супутні втрати серед цивільного населення. Йому важливо зруйнувати нашу військову економіку, і він готовий іти на втрати серед мирного населення. Це свідчить про цинічну стратегію ворога, який свідомо ігнорує гуманітарні наслідки своїх дій", — наголошує експерт.
Поточна ситуація з дроновими атаками залишається складною, але залежність Росії від зовнішніх постачальників комплектуючих може стати слабким місцем. Водночас посилення співпраці з такими країнами, як Північна Корея, створює нові виклики для України. Селезньов закликає уважно стежити за розвитком подій, адже масштаби ворожої колаборації можуть мати серйозні наслідки для безпеки регіону.
На думку Жмайла, Росія цілеспрямовано атакує житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури, аби зламати українське суспільство. Це також пов’язано з її неспроможністю досягти суттєвих успіхів у так званих "м’ясних штурмах" на лінії бойового зіткнення.
Окрім ударів по мирному населенню, РФ продовжує інформаційний тиск — зокрема, знімаючи постановочні відео на тимчасово окупованих територіях, де інсценує конфлікти між цивільними та людьми в українській військовій формі.
"Метою таких інформаційно психологічних операцій є посилення недовіри до українського командування, зриву мобілізації та поширення паніки серед населення, щоб використати надалі, зокрема для просування своїх наративів та на так званих "мирних перемовинах", — підсумував експерт.
Нагадаємо, речник Повітряних сил Юрій Ігнат заявив, що по будинку у Києві вдарила одна з ракет Х-101. Також він підтвердив, що Росія, ймовірно, вночі била касетними снарядами саме по столиці.
Також Фокус писав, що під ранок 17 червня росіяни також масовано атакували Одесу ударними безпілотниками: моніторингові канали фіксували рух щонайменше 18 дронів. Під ударом опинилася цивільна інфраструктура — у місті здійнялися пожежі, влада повідомила про руйнування та постраждалих.
