Через масовані удари Росії по енергетичній інфраструктурі та тривалі блекаути температура в багатьох київських квартирах цієї зими майже не відрізняється від вуличної. У таких умовах холод перестав бути абстрактною незручністю й перетворився на реальний фактор ризику для здоров’я, особливо для літніх людей і тих, хто має хронічні захворювання. Про це пише «Главком» з посиланням на ВВС.
Лікарка невідкладної медицини Наргіз Джавадова пояснює, що організм людини здатен певний час адаптуватися до низьких температур. Якщо холод у квартирі не постійний, а людина має теплий одяг, суху постіль і може зігрітися під час сну, такі умови не обов’язково призведуть до негайних проблем. Ба більше, помірна прохолода іноді навіть сприяє кращому сну, за аналогією з провітрюванням кімнати перед відпочинком.
Однак у нинішній ситуації в Києві мова часто йде не про легку прохолоду, а про температуру в межах +10..+6 градусів, а іноді й нижче. Коли холод стає тривалим і безперервним, організм працює на межі можливостей, намагаючись зберегти тепло.
Це призводить до порушення кровообігу, виснаження імунної системи та відчуття постійної втоми – навіть без фізичного навантаження. Люди скаржаться на апатію, тривожність, проблеми зі сном, а для тих, хто має проблеми з тиском або дихальною системою, такі умови можуть стати пусковим механізмом для загострень.
За словами лікарки, головний орієнтир це самопочуття. Якщо людина мерзне настільки, що прокидається вночі, тремтить або не може нормально виспатися, це вже сигнал, що холод перестав бути «допустимим» і переходить у зону ризику. У такому стані організм не відновлюється, а поступово виснажується, що особливо небезпечно під час тривалих енергетичних обмежень.
Згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я, температура в житлових приміщеннях має бути вищою за +18°C, тоді як показники нижче +12°C уже вважаються критичними.
В умовах нинішньої енергокризи в столиці ці цифри стають не абстрактними нормами, а питанням безпеки. Саме тому медики закликають киян не ігнорувати холод у квартирах, дбати не лише про власне тепло, а й звертати увагу на сусідів похилого віку, для яких переохолодження може мати найтяжчі наслідки.
Раніше колишній міністр палива та енергетики Іван Плачков повідомив, що внаслідок масованих атак Росії пошкоджено щонайменше 80% енергетичної інфраструктури України. Тож, попри збереження цілісності енергосистеми, Україна перебуває у критичній ситуації через гострий дефіцит енергообладнання та фінансування для його відновлення.
До слова, в умовах підвищених ризиків для енергетичної інфраструктури України критично важливо бути готовим до планових, екстрених чи довготривалих відключень електроенергії, особливо в холодний період. «Главком» зібрав рекомендації, які допоможуть правильно підготувати свій дім, запастися необхідним і знати, як діяти, коли зникає світло, тепло і вода.
Читайте також:
- Мешканці лівого берега Києва та області отримали «Пакунки тепла»
- Є світло та тепло, навіть під час відключень: як кияни модернізували стару багатоповерхівку
- Енергетична криза в Києві: скільки житлових будинків нині без тепла
