Протягом 2023 року Україна покращила показники демократії серед 29 країн Центральної Європи та Центральної Азії, попри продовження повномасштабного вторгнення Росії та на тлі загального погіршення рівня демократичного врядування в регіоні протягом останніх 20 років поспіль. Про це йдеться у звіті «Країни перехідного періоду 2024» (Nations in Transit 2024) міжнародної правозахисної організації Freedom House, передає Укрінформ.
Як зазначається, з 29 «перехідних» країн в десяти спостерігалося зниження показників демократії у 2023 році, тоді як у п’яти ці показники покращилися порівняно з попереднім роком. Серед цих п’яти – Україна, яка загалом отримала 3,43 бала з можливих семи і найбільше за інші покращила оцінки.
Читайте також: Цензура в Україні. Коли в ефір повернуть телеканали «Пʼятий», «Прямий» та «Еспресо»? Україн отримала 3,43 бала з можливих семи і найбільше за інші покращила оцінки фото інфографіка Freedom House
У звіті наголошується, що Україна продовжила досягати значного прогресу у розбудові судових і антикорупційних інституцій, а також активно розслідувати хабарництво, в тому числі в армії.
«Найбільш яскравим прикладом є прагнення України побудувати стійку демократію, яка протистоїть екзистенційній загрозі з боку Москви. Революція Гідності 2014 року і подальше вторгнення Росії призвели до різкої трансформації системи управління, оскільки старі корупційні системи були викриті та викорінені новими кадрами реформаторів. Повномасштабне вторгнення Москви у 2022 році не тільки не зупинило цей процес, а й посилило його в деяких сферах. У 2023 році уряд Президента Володимира Зеленського зробив кроки щодо підвищення ефективності українських судів та антикорупційних органів, а також продемонстрував успіхи у розслідуванні корупції у судовій системі та армії», – йдеться у звіті.
Читайте також: Чи є виклики для демократії в Україні?
Найвищі показники отримали Естонія (6,00 балів), Латвія та Словенія (по 5,79 бала), які належать до групи "консолідованих демократій". Найгірший рівень – у Туркменістану (1,00 бал), Таджикистану (1,04 бала), Росії і Азербайджану (по 1,07 бала) та Білорусі (1,11 бал), яких віднесено до групи «консолідованих авторитарних режимів».
Зазначається, що авторитарні режими посилюють свої атаки і підривають демократичне врядування в регіоні.
У звіті Freedom House міститься заклик до демократичних країн бути готовими інвестувати більш значні кошти у військову підготовку та забезпечити Україну зброєю, необхідною для перемоги над вторгненням Москви на її суверенну територію.
Читайте також: Сутичка цивілізацій. По один бік – демократії, по інший – деспотії
«Якщо цього не зробити, це лише закріпить поточні негативні тенденції та зробить стримування авторитарної експансії в майбутньому дорожчим як у цьому регіоні, так і в усьому світі», – йдеться у публікації.
Раніше повідомлялося, що лише 8% популяції світу живуть у демократичних країнах. За останній рік число авторитарних режимів або людей, які живуть зараз в країнах з авторитарним режимом, підвищилась на 3%. Якщо говорити про весь світ із населенням у понад вісім мільярдів людей, то це – колосальне число. І ми усвідомлюємо, який негативний тренд спостерігаємо.
Це дані The Economist, це дані, які базуються на експертизі, а не просто ставленні до тих чи інших процесів. І це дані, які мають нас лякати. Тому що авторитарні режими не просто беруть владу в своїх країнах, вони інколи перетворюють їх на тоталітарні режими, які ще більш страшні для відновлення, тому що в їхній основі лежить ідеологія. Не просто поклоніння або слідування за якимось керівником, а певна ідеологія. І від цієї ідеології часто дуже важко відмовитись, тому що вона цементує режим на перспективу.
