Фото з вільних джерел Обмежена пропускна здатність трубопроводу та слабка диверсифікація маршрутів транспортування нафти спричинили 35% падіння видобутку в січні.
Казахстану вдалося переспрямувати лише незначну частину нафти, яка не була експортована через трубопровід Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) до Чорного моря у січні.
Це спричинило різке скорочення видобутку, інформує агенція Bloomberg..
За даними агентства, експорт альтернативними маршрутами у січні зріс приблизно на 25 тис. барелів на добу порівняно з листопадом. Водночас це становить лише близько 6% від обсягів, які були втрачені через скорочення транспортування КТК за той самий період.
У січні Казахстан відправив 1,36 млн тонн нафти трубопроводами Атирау–Самара та Атасу–Алашанькоу до росії та Китаю, а також через порт Актау в Каспійському морі. Для порівняння, у листопаді цей показник становив 1,22 млн тонн.
Натомість експорт через КТК скоротився приблизно на 440 тис. барелів на добу — до найнижчого рівня за останні сім років, свідчать дані відстеження суден. Причиною стало пошкодження швартового пристрою морського термінала КТК наприкінці листопада внаслідок атаки морських дронів. Потужність термінала скоротилася вдвічі, а повноцінну роботу відновили лише 25 січня.
Неможливість повноцінно перенаправити експорт призвела до падіння видобутку нафти на 35%. За офіційними даними, у січні виробництво зменшилося до 5,25 млн тонн (близько 1,34 млн барелів на добу) проти 8,1 млн тонн (2,13 млн барелів на добу) у листопаді. Ці показники включають також газовий конденсат.
Додатковим чинником стало загоряння на електростанції родовища «Тенгіз», через що оператор "Тенгізшевройл" з 19 січня тимчасово зупинив видобуток на родовищах "Тенгіз" і Корольова.
Відновлення робіт розпочалося через тиждень.
