Країни східного флангу НАТО зміцнюють оборону під новий сценарій – Politico

Водночас супутникові знімки показують, що росія наростила збройну присутність уздовж кордону з Фінляндією та іншими країнами ЄС. Країни східного флангу НАТО будують укріплення, розширюють армії й готуються перші дні можливої війни з росією провести переважно самостійно. Про це повідомляє Politico. Журналісти Axel Springer Global Reporters Network відвідали три вразливі ділянки східного кордону Європи– лісистий кордон Фінляндії з росією, укріплену лінію Польщі з Калінінградом і білоруссю та край Литви поблизу Сувалкського коридору. Мета – зрозуміти, наскільки країни готові до можливого нападу росії на альянс. За висновком авторів, континент поспішає зміцнити свій східний край проти загрози, з якою, на думку європейців, Вашингтон більше не зможе впоратися. Президент США Дональд Трамп ставить під сумнів старі гарантії безпеки та прагне зменшити американську військову присутність в Європі. Politico нагадує, що з моменту переобрання у 2024 році Трамп неодноразово ставив під сумнів зобов'язання Вашингтона щодо статті 5 НАТО – положення, згідно з яким напад на одного члена розглядається як напад на всіх. Невизначеність посилилась після війни в Ірані, коли команда президента США пригрозила переглянути членство Штатів у НАТО у відповідь на відмову європейських союзників приєднатися до конфлікту. Водночас супутникові знімки показують, що росія наростила збройну присутність уздовж кордону з Фінляндією та іншими країнами ЄС, будуючи казарми та розміщуючи військову техніку. Керівник шведської військової розвідки назвав це підготовкою до можливого протистояння з НАТО. Кордон Фінляндії з росією – 1343 кілометри є найдовшим сухопутним кордоном альянсу з москвою. Перехід закрито з 2023 року. "росія – наддержава, а ми – маленька країна. Треба бути обережним, коли спиш поруч із ведмедем", – сказав командир прикордонного округу Північної Карелії полковник Матті Піткяніітті. Фінський законодавець Юкка Копра, який очолював парламентський комітет з питань оборони, наголосив, що Гельсінкі не розраховує на швидку статтю 5. "Ми раді бути в альянсі, але ми все ж розуміємо, що перший удар завдамо самостійно, перш ніж буде активовано статтю 5 НАТО", – зазначив він. Одним із головних військових активів країни автори називають саму територію – густі ліси, глибокий сніг, мінусові температури та коротке світло взимку. У травні Фінляндія провела навчання "Північна зірка 26" та "Карельський меч 26", під час яких війська з Франції, Великої Британії та США тренувалися діяти в цих умовах. Разом з Польщею та трьома балтійськими державами Гельсінкі минулого року вийшло з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Аргумент росія до договору ніколи не приєднувалася і вже використовує цю зброю в Україні. Прем'єр Польщі Дональд Туск ще у листопаді 2024 року у селі Домбрівка поблизу кордону з Калінінградом презентував першу ділянку укріплень "Східного щита". "Мені не потрібно нікому пояснювати, що цей кордон потрібно охороняти надзвичайно ретельно",– сказав він тоді. Проєкт передбачає протитанкові та піхотні рови, бетонні бар'єри, бункери, дрони, тепловізори та мінні поля вздовж 800-кілометрового кордону з білоруссю і Калінінградом. За даними польського Міноборони, повна вартість системи оцінюється у близько 10 млрд євро. "Східний щит" є частиною ширшої Лінії стримування східного флангу, яка має простягтися від Фінляндії до Румунії. Водночас Politico зазначає, що вздовж деяких ділянок кордону "Східний щит" поки виглядає радше перспективно, ніж реально. Великі відрізки не мають видимих укріплень, а протитанкові "їжаки", складовані поблизу Домбрівки, після візиту Туска у село на позиції так і не встановили. Розробку польської системи протидії дронам SAN пришвидшив інцидент, коли 19 російських дронів увійшли у польський повітряний простір. Літаки НАТО збивали їх ракетами з винищувачів F-16 та F-35 – реагування, яке коштувало мільйони євро проти дронів вартістю у частку від цієї суми. SAN має дозволити Польщі захищатися від безпілотників без залучення винищувачів.