Економіка Війна та гроші Подалі від окупантів. Як компанія з Мелітополя відновила виробництво на Львівщині
Війна та окупація регіонів України примусила бізнес переміщувати свої виробництва на інші території країни. Фокус поспілкувався з представниками компанії, які терміново виїжджали із окупованого Мелітополя на Львівщину та врешті змогли у стислі терміни відновити виробництво.
Related video
Окупація частини Запорізької, Херсонської, Донецької та Харківської областей боляче вдарила по економіці України і, звичайно, стану цілком реальних виробників, які розуміли: ніяких перспектив стабільної роботи за умови російської окупації очікувати не варто. Отже, багато підприємців прийняли цілком логічне рішення: виїхати з окупації та почати працювати у безпечному регіоні. Зазвичай для переміщення (релокації) бізнес обирає регіони західної частини України. За даними Міністерства економіки, найбільше підприємств релокувались до Львівської (24%), Закарпатської (14,5%), Чернівецької (9,8%), Івано-Франківської (8,3%), Хмельницької (7,3%) та Тернопільської (6,3%) областей. Деякі підприємства користуються державною програмою, але багато хто самотужки вирішує усі питання переїзду.
"Від початку війни 800 підприємств було релоковано з небезпечних регіонів за підтримки держави. На сьогодні 623 підприємства вже працюють на новому місці. Для ще 239 здійснюється пошук підходящої локації або способу транспортування", — розповіла заступниця міністра економіки Тетяна Бережна.
Фокус розповідає історію релокації мелітопольського підприємства з виробництва спеціального транспорту Citius S, яке переїхало до Львівщини минулої весни, а перша готова продукція на новому виробництві спецавтомобілів з’явилась у жовтні 2022 року.
Вимушений переїзд. Як компанія з Криму релокувалась в Мелітополь, а потім на Львівщину
Підприємство Citius S було створено у 1991 році в Криму. Та у 2014 році компанія переїхала до Мелітополя.
"В Криму основним напрямком роботи було виготовлення безпечного скла для автомобілів. Починали просто з різних типів скла Triplex — безпечне скло, яке не розпадається на уламки при зіткненні, наприклад. Ми тільки перейшли до переобладнання — почали виробляти броньоване скло. У Криму ми мали власну територію, цехи, тільки встигли зробити окремі бокси для переобладнання автомобілів", — розповіла юристка компанії Citius S Анастасія Серова.
На новому місці в Мелітополі у 2014 році компанія все розпочала з нуля, але на той час підприємству вдалося релокувати деяке обладнання, наприклад, автоклав вагою 25 тон. Разом з власниками та топменеджментом до Мелітополя виїхали і деякі співробітники. "Почали знов з виготовлення скла, почали виготовляти більше комплектів саме броньованого скла, бо був підвищений попит саме на нього. За вісім років у Мелітополі із орендованого приміщення переїхали у власний завод. Тут бізнес набув розвитку за якістю. Ми отримували великі замовлення від найбільших банків не тільки України. Ми робили броньовані автомобілі, почали виробляти автомобілі швидкої допомоги. За 8 років встигли придбати власну територію та почали розширювати виробництво на спеціальні автомобілі", — розповіла Анастасія Серова.
До 24 лютого 2022 року компанія стабільно працювала, виконуючи замовлення українських та іноземних компаній та банків. Але напад Росії вмить змінив для Citius S усе.
Мелітополь ВС РФ захопили 25 лютого. Проте керівникам, власникам та співробітникам вдалося виїхати раніше — 24 лютого. Анастасія каже: зранку 24 лютого директор підприємства попередив співробітників, що потрібно виїжджати. "Загалом з Мелітополя виїхали 8 співробітників з родинами і навіть з домашніми тваринами. Ніхто не збирався глобально, всі мали речі "на кілька днів", бо просто не було часу. На жаль, у кожного є своя сумна історія порятунку. Хто чекав декілька діб у черзі, хто потрапляв під обстріли", — каже Анастасія Серова.
Обладнання підприємства залишилось в окупації, понад те, навіть важливу документацію вдалося вивезти не в повному обсязі. "Головне обладнання — той самий автоклав — важить 25 тон. Печі для плавлення скла не розібрати. Та і часу на вивезення чогось тоді не було", — розповіла Анастасія. Окрім вартісного обладнання, на території заводу в Мелітополі залишились три автомобілі невідкладної допомоги — готова продукція, випущена підприємством.
"На жаль, ці авто майже одразу вкрали. Про це ми дізнались від тих, хто і досі залишається в Мелітополі. Також на зводі лишилося багато сировини, що була закуплена під майбутнє замовлення", — розповідає юристка Citius S. Проте два автомобілі, вироблених на підприємстві, власникам компанії вдалось вивезти — на них вони евакуювались.
Спочатку підприємці-власники компанії не розуміли, як діяти, чи можливо відновити роботу компанії. Але їх не покидали думки про те, що продукція компанії — це корисні та вкрай потрібні, особливо в умовах обстрілів, автомобілі.
"Вже в березні до нас звернулись представники одного з комерційних банків України. Вони показали автомобілі — наші автомобілі, які ми колись виготовляли, як інкасаторські, які були розстріляні з танкового кулемету. На початку вторгнення багато інкасаторських автомобілів банки віддавали ТрО, бо це справжні броньовані авто. Два таких автомобілі рятували цивільних на Київщині. Вони зустрілись із танковою колоною. Але… виїхали, всі люди живі! Скло, яке там було встановлене, не було розраховано на такий калібр, на таку щільність куль — але всі живі. Ніде не простріляно наскрізь — ані броньована капсула, ані скло. Тоді наші клієнти-багаторічні партнери скоріше дзвонили та просто питали "як ви?". І ось після тих повідомлень прийшло рішення спробувати відновитись", — розповіла Анастасія Серова.
Невдовзі після цього власники компанії звернулись по кредит до Ощадбанку. На той час у компанії не було нічого, що б можна було передати у заставу, окрім автомобіля, на якому вони виїхали з окупації. Але банк погодив видачу кредиту на відновлення. Осісти та відновити виробництво вирішили у Львівській області. "Представники Ощаду запрошували до Львова, але ми вирішили залишитись трохи далі від великого міста. Ми обрали промислове містечко, де є достатньо фахівців, хто може працювати на заводі. Головна ідея — бути розташованими близько до західного кордону, бо з-за кордону завозимо сировину та згодом плануємо туди продавати готову продукцію", — пояснила Анастасія Серова.
Кредити та гранти. Якими були інвестиції у нове виробництво спецавто на Львівщині
Облаштувати виробництво броньованих автомобілів на Львівщині власникам компанії допомагали представники Ощадбанку, а також міської адміністрації. Вдалось знайти цех потрібної площі (600 квадратів), а от автоклав замовили в Китаї — його виготовили за два місяці, а тоді ще 1,5 місяці пішли на доставку замовлення. "Печі для плавлення складали самостійно із допомогою тих співробітників, які виїхали з нами. Деякі з них працюють на заводі вже понад 10 років. Шафу керування автоклавом також виробляли самостійно. Обжимальні шафи потребують складних силіконових мішків, компресорів — все це по кроку, по шматочку збирали по всій країні. Бо більшість постачальників або припинили роботу, або їх треба було ще знайти", — каже Анастасія Серова.
Звісно, на відновлення роботи підприємства були потрібні інвестиції. Частина коштів у підприємців була, також один з автомобілів, на якому виїжджали з окупації, вдалось продати, а інший автомобіль став заставою для банківського кредиту.
Важливою у відновленні виробництва спецтранспорту стала допомога банку та Львівської ОВА.
Поступово підприємству почали пропонувати неповоротну допомогу (гранти). Перший грант у розмірі 100 тис грн поступив від Львівської обласної адміністрації. Згодом, вже наприкінці літа, у адміністрації порадили виробництво фонду WNISEF, який надав ще 100 тис грн. "Ми почали звертатись до всіх фондів та шукали грантові можливості. Ми виграли грант від UNDP у розмірі 148 тис грн. Грант на власну справу у 250 тис грн ми отримали вже наприкінці 2022 року. Грант на переробне виробництво ми тільки подали, рішення буле наступного місяця. Ми отримали 20 тис євро від МОМ – міжнародна організація з питань міграції. Зараз реалізуємо цей проєкт", — розповіла Анастасія Серова. Також нещодавно компанія підписала грантову угоду на 40 тис євро. Деякі грантові програми ще знаходяться на стадії погодження, але, якщо врахувати і ті, що вже надані, і наступні гранти, то вийде сума 4,8 млн грн. Усі ці кошти компанія спрямовує на відновлення підприємства та його роботи.
Окрім грантів, є і кредити. "Ми отримали загалом 4 кредити на відновлення підприємства. Кредит на основне обладнання сумою 1,58 млн грн., два кредити на обігові кошти — 9,07 млн грн. І ще кредит на потужний генератор — 136,5 тис грн", — розповіла Анастасія Серова.
"Чому нам дуже потрібен був цей додатковий кредит на генератор? Виробництво скла пов’язано із складними та доволі тривалими по часу процесами – плавлення скла в печах, процес у обжимальних шафах і, головне — останній та найважливіший процес у автоклаві, де "сендвіч" з декількох шарів скла та плівки ПВБ перетворюється по властивостям прозорості у безпечне скло. Кожен з цих процесів триває від чотирьох до десяти годин. У випадку переривання постачання електроенергії процес не просто зупиняється, а псується сировина. А у випадку з автоклавом — може бути зіпсований майже готовий виріб. Окрім того, в автоклав не завантажується одна заготовка. Там одночасно перебуває до 16 комплектів скла. Тож безперервність постачання електроенергії на нашому виробництві вкрай важлива", — пояснила Анастасія.
Нова реальність. Як відновлюється релоковане на захід виробництво
На новому виробництві у Львівській області Citius S вже випустив більше 250 комплектів броньованого скла. "Щодо автомобілів — вже виготовляємо партію з 43 автомобілів, без врахування тих, що випускаються поодинці. За рік плануємо зробити біля 120 авто", — каже Анастасія Серова. Юридично релокація підприємства відбулася у травні 2022 року, перші вироби компанія виготовила влітку, а перші броньовані автомобілі — у жовтні минулого року.
Одне з головних питань, окрім потреби у фінансуванні, за умови релокації — це персонал. Анастасія Серова пояснює — підприємству пощастило, адже головні фахівці виїхали з Мелітополя, і зараз працюють в компанії. Для залучення працівників використовуються можливості місцевого Центру зайнятості.
"Ми звернулись туди, пояснили, хто ми, та були здивовані, наскільки відкрито та щиро до нас ставляться. Вони також були здивовані, що в цей час хтось працює та ще й наймає людей. Зараз ми звернулись ще по 8 працівників. Нам шукають потрібних фахівців", — каже Анастасія.
На її думку, для успішної релокації бізнесу потрібно активно спілкуватись.
"Ми приєднались до Львівського регуляторного хабу, Клубу ділових людей. Завдяки відвідуванню семінарів, ми знайшли постачальників сидінь, ручок, порізки дрібних елементів металу, перевізників і так далі. Справа в тому, що ми втратили не тільки ланцюги постачання сировини, а і цих дрібничок. Тож зараз все з нуля. Та саме такі заходи допомагають", — каже юристка підприємства. Ще одним фактором успіху Анастасія Серова вважає гранти та кредити. Це — саме те, що допомагає і вирішити фінансові питання, і отримати одночасно потрібні професійні знання.
"Окрім фінансів, міжнародні організації надають безкоштовні консультації — ми мали проблеми із сервісним центром та отримували такі консультації від USAID, можна отримувати навчання — працівники нашого виробництва зараз навчаються на трьох різних програмах. Плануємо приєднуватись до експортних проектів та програм в майбутньому", — резюмує Анастасія Серова.
