Європейські лідери та оборонні відомства дедалі частіше висловлюють занепокоєння, що Кремль може скористатися найближчими роками для перевірки НАТО на міцність. Про це пише «Главком» із посиланням на Politico.
За словами політиків ЄС, знайомих із ходом закритих переговорів, Володимир Путін може вбачати «вікно можливостей» у періоді до 2029 року, поки Дональд Трамп залишається у Білому домі, а військовий потенціал Європи ще не досяг запланованого рівня готовності.
Хоча більшість посадовців НАТО вважають пряме наземне вторгнення в Альянс малоймовірним через виснаженість російських ресурсів війною в Україні, вони готуються до більш підступних сценаріїв. Фінський європарламентар Міка Аалтола припускає, що Росія може вдатися до «горизонтальної ескалації» проти сусідів, намагаючись посіяти розкол у НАТО. Мета такої стратегії –створити неоднозначну ситуацію, яка поставить під сумнів активацію Статті 5 про колективну оборону.
Серед потенційних форм агресії експерти називають:
- операції з використанням безпілотників;
- провокації в Балтійському морі або Арктиці (зокрема на малих островах);
- використання мілітаризованого «тіньового флоту».
Ситуація ускладнюється внутрішньою політикою США. На тлі виведення 5000 американських військових із Німеччини та погроз Трампа щодо аналогічних кроків в Італії та Іспанії, європейські столиці побоюються подальшого розмивання трансатлантичної єдності. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав «тривалий розпад альянсу» головною загрозою для Заходу. Крім того, аналітики припускають, що у разі невдач на проміжних виборах Трамп може ще активніше виступати проти союзників по НАТО, аби повернути підтримку свого електорату.
Європа планує вийти на рівень «надійного стримування» лише до 2030 року. Колишній міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс застерігає, що відчай Путіна через невдачі в Україні робить його ще небезпечнішим – він може шукати вихід не в переговорах, а в розширенні конфлікту на нові театри військових дій.
Водночас у самому Альянсі немає єдиної оцінки загрози. Якщо Фінляндія та Литва закликають до термінового посилення ППО, то Естонія та вище керівництво НАТО налаштовані більш скептично. Президент Естонії Алар Каріс вважає малоймовірною війну на два фронти для Росії, проте визнає: після 2022 року нічого не можна виключати.
Українська сторона також сигналізує про небезпеку: президент Зеленський натякав на можливі плани РФ щодо країн Балтії, а голова МЗС Андрій Сибіга звернув увагу на закиди Кремля про нібито використання повітряного простору цих країн українськими дронами. Наразі головною стратегією Європи залишається пильність та необхідність значних спільних інвестицій в оборону, щоб не стати «слабкою ціллю» у період геополітичної нестабільності.
Раніше президент Дональд Трамп заявив про намір вивести з Німеччини значно більше військовослужбовців, ніж було заплановано раніше.
Слова американського президента прозвучали невдовзі після повідомлення Пентагону про виведення близько 5 тис. осіб протягом найближчого року. Спілкуючись із журналістами перед посадкою в літак, Трамп підкреслив, що реальне скорочення присутності буде набагато суттєвішим за початкові цифри.
Як відомо, президент США Дональд Трамп зіткнувся з критикою всередині Республіканської партії через наміри суттєво скоротити американський контингент у Німеччині.
Провідні законодавці-республіканці, зокрема голова Комітету Сенату з питань збройних сил Роджер Вікер та його колега з Палати представників Майк Роджерс, назвали такий крок фатальною помилкою. На їхню думку, виведення американської бригади з ключової країни НАТО підірве систему колективного стримування та надішле «неправильний сигнал» Володимиру Путіну, фактично розв’язавши руки Кремлю для подальшої агресії.
