Технології та наука Провал століття. У 1896 році в Британії побудували пародію на Ейфелеву вежу та знесли її
Попри сплеск популярності спочатку, вежа не приваблювала великого натовпу через нестійкий фундамент, що спричиняв просідання на болотистому ґрунті. Зрештою це призвело до її остаточного демонтажу у 1904 році.
Related video
У 1891 році в сільському селищі Вемблі, графство Міддлсекс, розпочався проєкт будівництва вежі. "Велика лондонська вежа", або, як її ще називали, Вежа Ваткіна, був дітищем сера Едварда Вільяма Ваткіна, 1-го баронета, видатного залізничного підприємця, який не цурався амбітних інженерних задумів. Ваткін мав на меті створити атракціон, який би конкурував з легендарною Ейфелевою вежею, побудованою у Франції Гюставом Ейфелем, пише HeritageDaily.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Амбіції Ваткіна не знали меж, адже він стояв за різними масштабними проєктами залізничного будівництва, включаючи Велику центральну магістраль, а також нещасливий проєкт підводного тунелю Англо-французької підводної залізничної компанії у 1881 році.
Успіх Ейфелевої вежі, яку прозвали "La dame de fer" (з французької — "Залізна леді"), підштовхнув Ваткіна запропонувати власну височенну конструкцію, щоб привабити лондонців на його потяги для відвідування атракції.
Попри звернення до Гюстава Ейфеля з проханням спроєктувати вежу, він отримав відмову, що змусило його оголосити архітектурний конкурс у 1890 році, на який подано 68 проєктів. Серед них була вежа, натхненна Пізанською вежею, вежа зі спіральною залізницею, що підіймається назовні, і навіть модель Великої піраміди Гізи в масштабі 1/12.
Проєкт-переможець, розроблений Маклареном, Вільямом Данном та інженером А.Д. Стюартом, був металевою вежею на восьми опорах заввишки 366 метрів — на 45,8 метра вищу за Ейфелеву вежу.
Проєкт був грандіозним і включав два оглядові майданчики з ресторанами, театрами, танцювальними залами, виставковими залами, турецькими лазнями та готелем на 90 номерів. На вершині вежі були оглядові майданчики, астрономічна обсерваторія та санаторій на свіжому повітрі, до яких можна було піднятися за допомогою системи ліфтів.
Парк розваг навколо вежі не менш дивовижний, з озерами, водоспадом, пишними декоративними садами, майданчиками для крикету і футболу, численними громадськими атракціонами і ресторанами.
Для нагляду за будівництвом створили Міжнародну компанію з будівництва веж, але публічна підписка не змогла залучити інвесторів, і проєкт довелося скоротити, щоб він нагадував Ейфелеву вежу. Роботи розпочалися в червні 1893 року, а до вересня 1895 року завершили першу частину вежі висотою 47 метрів.
Вежа була відкрита для відвідувачів у 1896 році, і в другому кварталі того ж року парк відвідало понад 100 000 осіб, хоча за весь 1895 рік ця цифра зменшилася до 120 000, а за 1896 рік — лише до 100 000. Попри початковий сплеск популярності, вежа не змогла привабити великий натовп, і менше п'ятої частини з 100 000 відвідувачів парку в 1896 році заплатили за підйом на неї.
Пізніше виявили, що фундамент вежі нестабільний, а це спричиняє просідання болотистого ґрунту. Реалізація проєкту ще більше ускладнилася після того, як Ваткін переніс інсульт і пішов у відставку з "Метрополітен", що призвело до добровільної ліквідації Міжнародної компанії з будівництва веж у 1899 році.
У 1902 році вежу оголосили небезпечною і закрили для відвідування, за що вона отримала прізвисько "безумство Ваткіна". Протягом наступних двох років вежу розібрали, а фундамент зруйнували за допомогою динаміту.
Попри провал вежі, парк Вемблі залишався популярною пам'яткою, а компанія Tower Construction Company відшкодувала свої збитки, перереєструвавшись у 1906 році в компанію Wembley Park Estate Company. Компанія розпланувала передмістя Вемблі, де побудований культовий стадіон Вемблі (спочатку відомий як "Виставковий стадіон Британської імперії" або просто "Емпайр-стадіон").
Новий стадіон швидко став іконою британської спортивної культури, приймаючи численні гучні події, такі як літні Олімпійські ігри 1948 року, фінал Чемпіонату світу з футболу 1966 року та щорічний фінал Кубка Англії. Він також став місцем проведення музичних концертів, зокрема культового концерту Live Aid у 1985 році, на якому гурт "Queen" зіграв свій сет разом із Фредді Мерк'юрі, одягненим у свій легендарний білий жилет.
Сьогодні стадіон зазнав масштабної реконструкції та модернізації, а в 2007 році було відкрито новий ультрасучасний стадіон з розсувним дахом і трибунами на 90 000 глядачів. Він залишається визначною пам'яткою британської спортивної та розважальної культури, свідченням спадщини амбітного бачення сера Едварда Ваткіна та незмінної привабливості парку Вемблі як центру відпочинку та розваг.
Раніше Фокус розповідав про виявлені руїни загубленого римського форту, які розповідають про бурхливе минуле Шотландії.
А також ми писали про технічне диво древніх людей. Вчені ніяк не можуть збагнути призначення Скельного корабля Масуди.
