Генеральний секретар НАТО Марк Рютте виступив із різкою критикою ідеї про повну оборонну автономію Європи. Під час промови в Європарламенті він закликав європейських лідерів «продовжувати мріяти», якщо вони вважають, що здатні захистити континент без американської підтримки. За словами Рютте, Європа та США залишаються життєво необхідними партнерами, і жодна зі сторін не зможе забезпечити безпеку самостійно. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на CNN.
Генсек НАТО навів конкретні розрахунки: для створення власного потужного війська, здатного замінити американські сили, європейським країнам доведеться підняти видатки на оборону до 10% ВВП. Окремим фінансовим викликом стане розгортання власного ядерного арсеналу, адже без США Європа втрачає захист «ядерної парасольки» Вашингтона.
Окрему увагу Рютте приділив ситуації навколо Гренландії та Арктики, яка останнім часом стала причиною напруженості через амбіції Дональда Трампа. Попри критику дій президента США з боку багатьох європейських політиків, Марк Рютте підтримав позицію Трампа щодо безпекових викликів у регіоні. Він наголосив, що активність Росії та Китаю в Арктиці створює загрозу колективній безпеці, оскільки нові морські шляхи стають стратегічно важливими.
Наразі НАТО планує працювати у двох напрямках:
- посилення колективної відповідальності Альянсу за арктичну оборону для стримування російського та китайського впливу;
- продовження тристоронніх перемовин між США, Данією та Гренландією, в яких сам Рютте не братиме безпосередньої участі через відсутність мандата від Данії.
Цікавим поворотом стало оголошення Дональда Трампа про досягнення «рамкової угоди» щодо Гренландії після зустрічі з Рютте в Давосі. Внаслідок цього американський президент пообіцяв не запроваджувати мита проти європейських країн, які раніше виступали проти його планів щодо острова. Хоча деталі цієї угоди та конкретна роль генсека в її підготовці залишаються невідомими, ця ситуація вкотре підкреслила ключову роль Рютте як посередника між Вашингтоном та Брюсселем.
Нагадаємо, Білий дім поширив зображення з президентом США Дональдом Трампом, американським прапором і пінгвіном на тлі гренландської символіки. Публікація одразу викликала хвилю критики.
Основною причиною стало очевидне географічне непорозуміння, оскільки у Гренландії пінгвіни не мешкають, адже ці птахи живуть у Південній півкулі, зокрема в Антарктиді. Через це світлину сприйняли як приклад поверхневого або недбалого підходу до теми.
До слова, ідея придбання Гренландії не нова – її розглядали державний секретар Вільям Сьюард у 1868 році та президент Гаррі Трумен у 1946-му. Проте найважливіший крок було зроблено у 1951 році, коли замість купівлі острова США уклали з Данією Угоду про оборону Гренландії. Цей пакт надав Вашингтону необмежений доступ до військових баз на острові на основі консенсусу, а не анексії. Саме такий підхід дозволив США виграти Холодну війну, зберігаючи єдність західного світу.
