Прагнення Дональда Трампа включити Гренландію до складу своєї «імперії» значною мірою зумовлене величезними покладами корисних копалин, прихованих під її льодами. Американська адміністрація розглядає ці ресурси, зокрема рідкісноземельні метали, як стратегічний інструмент для подолання домінування Китаю в галузі високих технологій, виробництва озброєння та електромобілів. Про це пише «Главком» із посиланням на CNN.
Президент США неодноразово наголошував на важливості острова, заявляючи, що готовий діяти жорстко, якщо Данія не піде на компроміс. Проте амбітні плани Вашингтона наражаються на серйозні перешкоди, які роблять ідею перетворення острова на «американську фабрику ресурсів» малоймовірною.
Головним викликом є не політична приналежність острова, а екстремальні умови Арктики. Дослідники зазначають, що видобуток корисних копалин за Полярним колом є надзвичайно дорогим і складним процесом через товстий шар криги, тривалу полярну ніч і повну відсутність необхідної інфраструктури. Навіть попри глобальне потепління, яке дещо полегшує доступ до судноплавних шляхів, арктичне середовище залишається нестабільним, а вартість будь-яких робіт тут у п'ять-десять разів вища, ніж у середніх широтах. Фахівці порівнюють складність освоєння Гренландії з видобутком ресурсів на Місяці.
На відміну від Венесуели, де Трамп намагається встановити контроль силою, Гренландія вже тривалий час відкрита для іноземних інвестицій і має стабільну політичну систему. Місцева влада та представники бізнесу підкреслюють, що готові до співпраці з США без жодної анексії, проте агресивна риторика Вашингтона лише шкодить справі. Погрози «захопити» країну викликають спротив у населення: згідно з опитуваннями, приєднання до Штатів підтримують лише 6% гренландців. Замість того, щоб бачити у США партнера, жителі острова починають сприймати їх як агресивного сусіда, що ставить під загрозу стратегічні цілі американських чиновників.
Економісти також скептично оцінюють перспективи приватного бізнесу на острові. Якби видобуток там був справді вигідним без величезних державних субсидій, великі корпорації вже давно розпочали б розробку родовищ. Крім того, суворі екологічні норми Гренландії та бажання місцевих громад зберегти недоторканість природи створюють додаткові фінансові та юридичні бар'єри. Таким чином, попри геополітичні амбіції Трампа, реалізація «гренландської мрії» вимагатиме не лише зміни кордонів, а й подолання непереборних природних та соціальних чинників.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп знову заявив про намір придбати Гренландію, попередивши, що в іншому випадку острів може потрапити під вплив Росії або Китаю.
Як пише CNN, повернення Дональда Трампа до Білого дому поставило Європу перед екзистенційним викликом. Намір Вашингтона анексувати Гренландію – автономну територію Данії – створив безпрецедентний парадокс: Альянс, заснований на захисті від зовнішніх ворогів, опинився на межі міжусобного конфлікту.
Раніше віцепрезидент США Джей Ді Венс закликав європейських лідерів не ігнорувати наміри Дональда Трампа стосовно Гренландії. Він повідомив, що незабаром держсекретар Марко Рубіо проведе офіційні зустрічі з керівництвом Данії та Гренландії, щоб обговорити майбутній статус острова.
