Аналіз публічної активності віцепрезидента США Джей Ді Венса протягом останніх двох тижнів свідчить про його помітне дистанціювання від прямої підтримки військової кампанії Дональда Трампа проти Ірану. Про це пише «Главком» із посиланням на CNN.
На відміну від попередніх операцій, зокрема ударів по іранських ядерних об’єктах у червні минулого року чи захоплення Ніколаса Мадуро у Венесуелі, коли Венс демонстрував надзвичайне захоплення та войовничу риторику, зараз він уникає висловлення особистої думки щодо поточної війни. Під час останніх виступів, зокрема у Північній Кароліні, віцепрезидент ухилявся від прямих запитань про свої поради президенту, аргументуючи це конфіденційністю розмов у ситуаційній кімнаті та небажанням створювати прецеденти розголошення думок радників. Така позиція виглядає нетиповою для політика, який зазвичай швидко стає на захист адміністрації в соціальних мережах, де з початку активних бойових дій він опублікував лише кілька постів, що стосуються переважно вшанування загиблих військових або репостів заяв самого Трампа.
Ця стриманість Венса може бути продиктована його давніми переконаннями прихильника невтручання, які він неодноразово озвучував ще до призначення на посаду. Як сенатор, він публічно стверджував, що війна з Іраном не відповідає інтересам США і стане катастрофічним відволіканням ресурсів, а успіх першого терміну Трампа пов’язував саме з уникненням нових збройних конфліктів. Інсайдери повідомляють, що Венс спочатку виступав проти нинішньої ескалації на Близькому Сході й змінив риторику лише тоді, коли військове рішення стало неминучим, проте навіть зараз він обмежується лише запевненнями, що війна не перетвориться на багаторічний процес за зразком Іраку чи Афганістану. У своїх публічних виступах він фокусується на економічних питаннях, а говорячи про Іран, постійно посилається на волю та рішучість президента, уникаючи власних оцінок «правильності» обраного курсу.
Така політична дистанція створює певні виклики для Білого дому, оскільки віцепрезидент є другою за впливом фігурою в русі MAGA, на підтримку якого зазвичай покладається адміністрація. Навіть Дональд Трамп та міністр оборони Піт Хегсет у своїх коментарях не заперечують наявності певних філософських відмінностей у поглядах Венса на доцільність цієї кампанії. Критики вбачають у цьому спробу Венса ізолювати себе від можливих негативних наслідків непопулярної війни напередодні майбутніх президентських перегонів 2028 року. Проте залишається відкритим питання, як довго віцепрезиденту вдасться зберігати такий нейтралітет і чи не перетвориться його філософське «невтручання» на серйозну політичну проблему для адміністрації у разі затягування бойових дій.
Як відомо, на тлі активної фази війни з Іраном у внутрішньому колі Дональда Трампа розгорнулася дискусія щодо майбутнього лідера Республіканської партії.
Під час закритої зустрічі в Мар-а-Лаго президент провів неофіційне опитування серед впливових донорів, запитавши, кого вони бачать наступником у 2028 році: віцепрезидента Джей Ді Венса чи державного секретаря Марко Рубіо. Більшість присутніх підтримали кандидатуру Рубіо, що свідчить про зростання його впливу завдяки центральній ролі у зовнішній політиці адміністрації.
Раніше президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що уряд Куби «скоро впаде», а після повалення режиму він хоче зробити там намісником державного секретаря Марко Рубіо.
Американський президент дав чітко зрозуміти журналістам, що Куба є «наступним завданням» його адміністрації після Ірану.
