Джулія Девіс, яка системно відстежує російську телепропаганду, у своїй колонці для Center for European Policy Analysis (CEPA) показує разючий контраст між словами кремлівських рупорів і тим, що насправді читається на їхніх обличчях. Попри гучні заяви про "найуспішнішу військову операцію", похмурі вирази облич і ніякова тиша видають реальний стан речей. Чотири роки тому вони вимагали шампанського й мріяли про каву в Києві – тепер змушені виправдовувати інфляцію, втрати й відсутність обіцяної перемоги. Соловйов та його гості вдаються до відверто маніпулятивної статистики й порівнянь із Другою світовою, щоб переконати населення, що жертви були варті здобутих земель і ресурсів. Девіс вважає, що пропаганда дедалі більше втрачає довіру навіть серед власної аудиторії, а постійні прорахунки щодо України та Заходу лише поглиблюють цю кризу довіри.
Слова, які використовують речники кремля, суперечать їхнім похмурим обличчям.
Четверта річниця повномасштабного вторгнення росії в Україну стала урочистою подією для пропагандистів державного телебачення. Їхні похмурі обличчя свідчили про те, наскільки все змінилося.
21 лютого 2022 року керівниця пропагандистського телеканалу кремля RT Маргаріта Сімоньян вимагала шампанського у студії і не приховувала ейфорії щодо очікуваної анексії України.
У травні того ж року заступник голови Державної думи Пьотр Толстой з'явився на державному телебаченні й із насолодою розмірковував про те, як незабаром питиме каву в Києві.
У 2026 році розмови про напої, ймовірно, зводитимуться до того, наскільки подорожчали кава та інші товари повсякденного вжитку на батьківщині.
Навіть найзавзятіші прихильники війни не можуть не говорити про занепад російської економіки останніми роками. Ведучий Владімір Соловйов, якого Сімоньян підлесливо називає найвпливовішим пропагандистом росії, зізнався, що втомився говорити про економіку, і вголос міркував, чому інші країни мають більше грошей, ніж його воююча батьківщина.
Під час своїх теле- та радіопередач він критикує інфляцію, високі відсоткові ставки та відсутність технічних інновацій, але ніколи не звинувачує путіна в розв'язанні війни, яка спричинила і поглибила проблеми росії.
Соловйов та інші відомі коментатори протягом останніх років стверджували, що росія готова здобути гучну перемогу. Цей тріумф надії над досвідом не дивує: це ті самі люди, які напередодні війни впевнено прогнозували, що українці радо зустрінуть загарбників або будуть швидко розгромлені.
Коли жоден із цих сценаріїв не справдився, рупори москви заявили, що президент США Дональд Трамп змусить Україну капітулювати, припинивши американську допомогу та передачу розвідданих.
Ця схильність заперечувати активну роль України та неправильно оцінювати ключових гравців призвела до того, що росія раз по раз робила грубі помилки в припущеннях, і населення це помітило. Провідні пропагандисти скаржаться, що втрачають глядачів і підписників у міру затягування війни, а тепер змушені визнати: вона не закінчиться найближчим часом.
Під час ефіру програми "Вечір з Владіміром Соловйовим" 24 лютого ведучий намагався підбадьорити глядачів, зосередившись на територіальних здобутках росії. Назва фрагмента чітко відображала його основну думку: "Спеціальна військова операція – одна з найуспішніших військових операцій російської армії". Нещодавній звіт американського аналітичного центру назвав російські втрати "надзвичайними" і показав, що російські війська просувалися повільніше, ніж британські солдати у відомій битві на Соммі в 1916 році. Соловйов не згадував про ці та подібні висновки, але стверджував, що Захід бреше про досягнення росії, і назвав це "війною наративів".
Натомість він порівняв поточне вторгнення з Великою Вітчизняною війною – так росіяни називають Другу світову війну – і похвалився, що територіальні здобутки росії перевищили здобутки Радянського Союзу (що не відповідає дійсності). Він тішиться тим, що ця війна не відбувається на російській території, а отже і втрати росії значно менші, ніж приблизно 27 мільйонів жертв, яких зазнав СРСР. Телеведучий, як і його колеги, не згадує про російських загиблих і поранених, але за оцінками їхня кількість становить від 1 до 1,2 мільйона – більше, ніж сукупні втрати у всіх війнах країни після Другої світової війни.
Соловйов стверджував, що демографічний розрив росії був компенсований мільйонами українців, які, за його словами, переїхали, щоб приєднатися до своїх загарбників, а також людьми, що проживають в окупованих регіонах. Використовуючи цю орвелівську математику (і фактично заявляючи, що кількість нових прибульців майже на 1 мільйон перевищує кількість росіян, які покинули країну), він переконував, що російська федерація не скоротила населення через війну проти України, а навпаки – збільшила його. Соловйов завершив промову твердженням: "Правда проста".
Ведучий також стверджував, що економіка росії перебуває у значно кращому стані, ніж економіка СРСР під час Другої світової війни. Він описав, як військово-промисловий комплекс росії виріс під час "спеціальної військової операції" і що це перевищило масштаби розширення, досягнуті Радянським Союзом. Соловйов сказав: "Об'єктивно кажучи, якщо дивитися виключно на цифри, це одна з найуспішніших військових операцій, якщо не найуспішніша військова операція, проведена російською армією". Він закликав усіх задуматися над багатством мінеральних ресурсів і земель, захоплених російською федерацією під час цієї війни, намагаючись переконати населення, яке перебуває у скрутному становищі, що все це було того варте.
На цьому позитивні новини не закінчилися. Соловйов пояснив, що кількість російських зрадників або колаборантів була незначною порівняно з Великою Вітчизняною війною. Він закликав глядачів не зважати на західні репортажі, які применшують успіхи росії та підкреслюють її втрати.
Гості Соловйова з похмурими обличчями мовчали у ніяковій тиші: більшість із них дивилася вниз, але завдання вони розуміли. Політолог Дмітрій Куліков стверджував, що збройні сили росії безперервно просуваються з 2023 року. "Хто б у це повірив?" – запитав він про цю явну неправду.
Професор Станіслав Ткачєнко, який очолює програму з дипломатії в Санкт-Петербурзькому державному університеті, підтримав це твердження: "Відсутність європейської єдності є, мабуть, одним із найважливіших дипломатичних результатів спеціальної військової операції".
Ця заява була нічим іншим, як видаванням бажаного за дійсне, оскільки одним із найпослідовніших уроків останніх чотирьох років є те, що Європа продовжує фінансувати та озброювати Україну, попри всі зусилля кремля та його союзників.
Джерело: CEPA
