Діти повертаються до спілкування російською. «Главком» вже писав про невтішні результати дослідження Державної служби якості освіти. Дані були опубліковані влітку, на третьому році великої війни, і засвідчили: школярі в Україні стали менше спілкуватися державною під час навчання та у побуті. Масштаби відкату справді величезні.
У коментарях «Главкому» мовні активісти зауважували: важливу роль у тому, якою мовою послуговується дитина, відіграє не лише сім’я.
«І у законі про освіту, і в законі про мову – у частині про мову освіти – була закладена міна уповільненої дії. Ця міна – українська мова лише на уроках української», – зазначала у коментарі «Главкому» письменниця Лариса Ніцой.
За її словами, у законі не йдеться про те, що українська має використовуватися поза межами шкільного закладу, на території школи, під час екскурсій, походів у музеї, у театри. Активістка наводила приклад Квебека – канадського франкомовного регіону. За її словами, там дослідники дійшли висновку: для того, щоб дитина говорила французькою, треба, щоб у неї було франкомовними:
- оточення;
- родина;
- публічний простір;
- освіта.
Саме за створення українськомовного середовища в освітньому просторі взялась нардепка від «Голосу» Наталія Піпа: вона, як і обіцяла «Главкому», зареєструвала проект змін до закону «Про освіту».
У цьому документі чітко прописано, що державна мова має лунати у школі і у позаурочний час.
Серед іншого документ запроваджує перевірку мовленнєвих компетенцій у дітей, декларує, що за створення українськомовного середовища у школах відповідальні вчителі і директори. Хто це буде контролювати? Чи будуть батьків штрафувати за російськомовність дітей? Загалом, що саме покликаний змінити запропоновані правила? Про це в бліц-інтерв’ю «Главкому» розповіла сама авторка законопроєкту.
«Штрафи для вчителів насправді є вже»
«Я не маю ілюзії, що законопроєкт вирішить всі проблеми з мовою в школі», – Піпа фото з відкритих джерел
Ваш законопроєкт про створення українськомовного освітнього середовища у школах не передбачає жодних штрафів. Як тоді він це працюватиме?
По-перше, штраф не може бути прописаний в цьому загальному законопроєкті – зміни мають бути внесені до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
По-друге, штрафи для вчителів насправді є вже. Згідно з Кодексом, за порушення мови робочого спілкування передбачений штраф від 3400 грн до 6800 грн, а за порушення мови освіти – від 3400 грн до 5100 грн. Це штрафи для вчителів та директорів, для дітей – немає. Поясню, чому так. Вчитель представляє державу Україна. Він отримує заробітну плату від держави. Достатньо чи недостатньо — це інша дискусія. Держава ж разом з вчителями гарантує навчання за державним стандартом, який передбачає надання освітніх послуг українською мовою. Виникала дискусія: перерва, учительська, позаурочний час – це частина навчального освітнього процесу чи ні? Тобто у законодавстві прописано, що мова освітнього процесу – українська, але що таке освітній процес, не прописано. Цей законопроєкт покликаний врегулювати, що на території школи, включно з подвір'ям також, має панувати державна мова.
Міністр освіти Оксен Лісовий стверджував в інтерв’ю ВВС від 31 серпня поточного року, що середня зарплата вчителя в Україні становить 12 тис. грн. Він також додав, що її розмір може змінюватись залежно від навантаження, яке має вчитель. Цитати з Кодексу України про адміністративні правопорушення
Діти ж, як би там не було, є не надавачами послуг, а приймачами послуг.
Власне, тому для надавачів послуг є штрафи, а для дітей ми не вважали, що потрібно вводити.
Хто буде перевіряти, чи є у школі українськомовне середовище?
Взагалі Державна служба якості освіти відповідає за це, і відповідно, саме вона має контролювати дотримання законодавства. Якщо державна служба цього не робить, то батьки можуть звернутися до мовного омбудсмена в будь-який зручний спосіб – заповнити форму на сайті, написати мейл, зателефонувати чи залишити звернення.
Почати можна зі звернення до директора.
На території школи, включно з подвір'ям також, має панувати державна мова
У законопроєкті є теза про те, що батьки також повинні долучатися до створення оцього українськомовного простору. Яким чином?
Це дуже правильне запитання. Так, справді, у деяких школах батьків через воєнний стан не пускають до школи. Задум у тому, щоб ми шукали шляхи співпраці між владою, школою та батьками. Це можуть бути різні форми співпраці: наприклад, українськомовні клуби.
Цей законопроєкт також передбачає запровадження з боку профільного міністерства і в уряду перевірки мовленнєвих компетенцій. Такі тести є і в США, і Британії, і в Німеччині, і в Естонії, і в Латвії, і в Литві.
Наприклад, там дитині показують картинку дерева і питають, що це. Якою мовою ця дитина назве дерево? Або, наприклад, попросять подивися на стелю – і дивляться, чи буде дитина розуміти, що робити, чи ні. І дитина, яка розуміє українську на рівні рідної мови, легше сприймає матеріал, а отже, і краще навчається, їй потім і легше здати ЗНО, має більше шансів попасти в омріяний університет.
Тому вкладати в українськомовне середовище власної дитини в сім'ї і поза сім'єю, в школі – це вкладати в майбутнє своєї дитини. Уже не кажучи про те, що це мова переможців.
На що впливатимуть результати тестів мовленнєвих компетенцій?
Ми будемо розуміти, чому саме дітей маємо вчити, і відповідно, це буде впливати на формування навчальних програм.
Свідченням того, що наші підлітки заговорили українською стануть меми, ролики в Tik-Tok і YouTube українською
Після освітньої реформи школи, відповідно до законодавства, почали надавати освітні послуги, а не виконувати освітньо-виховні функції. Але є підлітки, які переїхали у західні області України з різних прифронтових містечок, це діти, які у себе в сім'ї звикли до російської мови, і у яких спрацьовує бажання зробити наперекір. Якщо починати переконувати там в тому, що потрібно розмовляти українською, то виходить, що це вже виховна робота, і виникає такий дисонанс. Як ви бачите цю ситуацію?
Школа має за мету формування свідомої патріотичної особистості.
Я не маю ілюзії, що законопроєкт вирішить усі проблеми. Але документ – це суспільний договір: ми домовляємося створювати українськомовне середовище у закладах освіти.
Згадайте: колись потужну дискусію викликало запровадження мовних квот на радіо і телебаченні. Вони прекрасно працюють, ні у кого зараз не викликають жодних питань. Так само велись палкі дискусії, коли були зареєстровані зміни до законодавства щодо мови обслуговування. Так, це ж не означає, що скрізь, всі і завжди обслуговують державною мовою, але суспільство прийняло це за принцип. Я і сама звернення писала (до мовного омбудсмена – «Главком»), і люди до мене зверталися з цього приводу.
І так, з підлітками, в принципі, складно працювати. Знаєте, що буде мірилом основним, що наші підлітки заговорили українською, що вони усвідомили цінність мови і держави? Це коли більшість або всі меми в соцмережах, ролики в Tik-Tok і YouTube будуть українською. Оце буде показником, що, справді, українська мова стала основною мовою спілкування. Коли контент вони самі будуть творити українською мовою, бо зазвичай ти жартуєш тією мовою, яку ти найкраще знаєш і відчуваєш.
З повним текстом закопроєкту можна ознайомитися тут:
(для перегляду – натисніть на документ)
Наталія Сокирчук, «Главком»
Читайте також:
- Мовний омбудсмен Тарас Кремінь: Динаміка переходу на українську – унікальна
- Скільки українців розмовляють українською мовою – опитування
- Новий навчальний рік. Чому школярі досі говорять російською?
