Дуже коротко про російський етногенез для знавців еволюції мислення (інтегральної динаміки або іншої подібної моделі). Можливо, трохи заскладний текст, бо пишу «для знавців».
На рівні модерного (формального, «помаранчевого») мислення формується політична нація, національна ідентичність є приналежністю до нації.
На попередньому рівні абстрактного («синього») мислення національна ідентичність є груповою, тут вперше з'являються уявлені спільноти: народ (етнічна група), клас, соціальний стан тощо. Тут ідентичність по суті є етнічною, класовою, становою, регіональною тощо.
На попередньому рівні конкретного («червоного») мислення відбувається перехід від конкретних сімейно-родових спільнот («всіх знаю особисто»), характерних для первинного магічного («фіолетового») мислення, до перших уявлених спільнот. Абстрактні характеристики уявлених спільнот ще не доступні внаслідок відсутності абстрактного мислення. Тому, так би мовити, уявлені спільноти є конкретними. Цей парадокс розв'язується формуванням ідентичності за належністю до хазяїна. Спільнота є абстрактною, а хазяїн є конкретним (це може бути жива людина або істота з-поза меж нашого світу – баал, що семітськими мовами означає «хазяїн»; більше про баалів у статті у першому коментарі; власне, між живим баалом і кам'яним баалом не така вже велика різниця).
Спуск російського населення вниз з «синього» на «червоний» рівень, що масово відбувся за останні 25 років, сформував ідентичність «за Путіним».
Ось чому росіяни так страшно бояться смерті Путіна. Бо це означає не просто баалістичну «нічийність», а втрату ідентичності. Хто має навколо себе якусь етнічну ідентичність, той причепиться до неї (ось чому ми побачимо неймовірне зростання різних етнічних груп, як раніше відомих, так і новостворених). А що робити мешканцям традиційно російських регіонів?
З цієї точки зору вислів «є Путін – є Росія, нема Путіна – нема Росії» виглядає не пропагандою і не жартом, а констатацією факту.
Але це не означає, що треба обов'язково дочекатися смерті Путіна. Для втрати «хазяїном» своєї сутності достатньо систематично демонструвати слабкість. Слабкий хазяїн не є хазяїном. «Червоний» лідер не може бути слабким, бо це означає, що він втратив лідерство. Акела промахується на полюванні один раз – перший й останній. Китайці називають це «втратив мандат Неба».
Путін, який системно виглядає слабким і неспроможним, означає кінець Росії в тому вигляді, в якому вона існує. Кінець чогось означає початок чогось нового, але це міжцарювання є вікном можливостей.
Мислення «червоної» парадигми перемикається з абсолютної відданості «хазяїну» до пошуку нового «хазяїна» миттєво. Цей процес має індуктивний характер і добре описаний в російській та китайській історії. «Цар несправжній!»
Успіхи Сил оборони України створюють шанс для формування нової політичної реальності. Це може статися рано чи пізно. Але ми це побачимо.
Читайте також:
- Безпрецедентний удар по Росії. Мета і ціна наймасованішої дронової атаки ЗСУ
- Божевільні онуки «кузькиної матері». Що врятує Європу від «Орєшніка»?
