Після експонування ікони будуть досліджуватися у лабораторіях Національного центру досліджень та реставрації музеїв Франції.
14 червня у Луврі презентують виставку «Біля витоків сакрального образу. Ікони з Музею Ханенків».
В експозиції покажуть мікромозаїчну ікону Святого Миколая кінця 13 століття, яку подружжя Ханенків придбало в одній зі своїх мандрівок. А також чотири виняткові ікони 6 — 7 століття: «Святі Сергій і Вакх», «Святий Іоанн Хреститель», «Богородиця з Дитям» і «Святі Платон і Гликерія», що надійшли до музею у 1941 році.
Мікромозаїчна ікона Святого Миколая кінця 13 століття. Фото: Музей Ханенків
Співпраця інституцій розпочалася з пропозиції спільної наукової експертизи Синайських ікон з колекції Музею Ханенків. Наразі Лувр проводить масштабне дослідження візантійської світової спадщини.
На 2027 рік заплановано відкриття відділу мистецтв Візантії та християнств на Сході. Новий відділ має у колекції близько 13 000 творів, що охоплюють широке хронологічне поле — період від 220 р.н.е до 1923 року.
Команда підкреслює свій вектор на майбутню тісну співпрацю з Україною, фундаментальні дослідження і свідому позицію відносно актуальних подій. Тому саме виставка ікон з колекції Музею Ханенків є першою міжнародною співпрацею для цього відділу Лувру.
Виставка триватиме до 6 листопада. Після експонування ікони будуть досліджуватися у лабораторіях Національного центру досліджень та реставрації музеїв Франції.
«Партнерство Лувру та Музею Ханенків — це не тільки дружня підтримка професійної спільноти у часи повномасштабної війни Росії проти України, а й довгостроковий науково-дослідницький проєкт та співпраця інституцій», — зазначають у музеї Ханенків.
Проєкт відбувається у партнерстві з Міжнародним альянсом із захисту спадщини в зонах конфлікту (ALIPH), який з початку війни був повністю відданий справі збереження української спадщини.
«Святий Іоанн Хреститель»,. Фото: Музей Ханенків
«Святі Платон і Гликерія». Фото: Музей Ханенків
«Святі Сергій і Вакх». Фото: Музей Ханенків
Синайські ікони з Музею Ханенків
Найдавніші зразки ікон, як-от чотири ікони з Музею Ханенків, датуються 6 — 7 століттям та є ключовими для історії мистецтва живопису. Експонування цих виняткових творів у Луврі є особливою подією ще й тому, що вони належать до тих рідкісних ікон, які походять із монастиря Святої Катерини на Синаї (Єгипет), та зберігаються поза межами Єгипту.
Заснований імператором Східної Римської імперії Юстиніаном в середині 6 століття, монастир Святої Катерини є одним із найдавніших нині чинних монастирів. Він належить до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Стилістичні та технічні характеристики ікон з Музею Ханенків
Створені близько 6 століття, перші ікони відповідають живописним традиціям тієї епохи, разом із тим вносячи до мистецтва класичної античності певні інновації. Вони успадковують водночас від двох різних іконографічних традицій: тієї, що панувала у римський період та полягала в моделюванні об’єму, базованому на натуралістичних спостереженнях, та іншої — притаманної новітньому візантійському мистецтву, яке саме ширилося, з характерною кодифікацією тем та схильністю до абстракції.
Як ікони потрапили в Музей Ханенків
Від часів свого заснування музей зазнав значних втрат. Водночас, мали місце кілька важливих доповнень до колекції. Зокрема, у 1941 році до музею надійшли чотири виняткові енкаустичні ікони, які попередньо належали до колекції Антирелігійного музею. Останній був створений совєтським урядом на основі експонатів із фондів низки закладів, серед яких колишня Київська духовна академія.
У 1885 році ікони надійшли до Церковно-археологічного музею при цій академії за заповітом настоятеля Михайлівського золотоверхого монастиря архимандрита Порфирія Успенського, який отримав їх під час однієї зі своїх подорожей до гори Синай.
«Києво-Печерську лавру» відсканують у 3D-форматі. Сьогодні вже розпочався процес 3D-сканування Троїцької надбрамної церкви — унікальної пам’ятки архітектури, збудованої ще на початку XII ст., є єдиною повністю збереженою давньоруською пам’яткою Києво-Печерської лаври.
