У Києво-Печерській лаврі 1 грудня відкрили погруддя українського гетьмана Івана Мазепи. Церемонія відбулася за участі представників УІНП та Національного заповідника.
У понеділок, 1 грудня, у Києво-Печерській лаврі відкрили погруддя українського гетьмана Івана Мазепи. Про це повідомляє УНН з посиланням на Український інститут національної пам’яті.
Деталі
У церемонії взяли участь глава УІНП Олександр Алфьоров, автори скульптури Олесь Сидорук і Борис Крилов, в.о. генерального директора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Світлана Котляревська.
Учасники церемонії привітали всіх причетних до відкриття погруддя і підкреслили символічну вагу постаті Івана Мазепи у боротьбі за незалежну Україну від російського панування.
Олександр Алфьоров наголосив на значному опорі, з яким навіть сьогодні стикаються ініціативи зі вшанування пам’яті гетьмана.
Уявіть собі, навіть московським очільникам (УПЦ мп – ред.) легше було жити на вулиці більшовицького Січневого повстання, аніж приймати, що тут буде вулиця Мазепи
– заявив очільник УІНП.
Також він нагадав про російський вираз "мазєпінци", яким окупаційна влада тривалий час маркувала учасників руху за самостійність України.
Додатково
Іван Мазепа (1639–1709) був гетьманом Війська Запорозького, який правив майже 22 роки, прагнув відродити українську державу та сприяв культурному й економічному розквіту Лівобережної України. Тривалий час він був союзником російського царя петра І, але через колоніальну політику москви щодо України у 1708 році він перейшов на бік Швеції у Північній війні.
Після поразки шведського короля Карла ХІІ втік до Османської імперії. Помер і похований біля сучасного молдовського міста Бендери, похований у румунському місті Галац.
У російській історіографії (за царських і радянських часів – ред.) Мазепа називався "зрадником", а російська православна церква, до якої належить УПЦ московського патріархату, оголосила Мазепі анафему. Тієї ж думки росіяни дотримуються і в нинішній час.
Нагадаємо
Національний музей історії України показав, як виглядає шляхетська парадна шабля кінця XVII – першої половини XVIII століть. Вона має зображення Архистратига Михаїла та погруддя польського короля Стефана Баторія.
