У новому тижневому огляді Дональда Гілла, який традиційно опублікував Том Купер із власним вступом, йдеться про відносно статичну лінію фронту з повільним російським просуванням на окремих ділянках, зокрема на Сумщині, поблизу Куп'янська, Слов'янська та Покровська. Водночас Гілл акцентує увагу на тому, що Україна продовжує активно завдавати далекобійних ударів дронами та ракетами по російській інфраструктурі – нафтопереробних заводах, складах боєприпасів, системах ППО та логістичних об'єктах, намагаючись завдавати росії збитків на 100 мільйонів доларів на день. Також він відзначає, що на окупованих територіях і в глибині російської території фіксуються значні втрати радарів і засобів ППО, що поступово підриває здатність російських військ виявляти й відбивати атаки.
Вступ Тома Купера. Цього разу мій план був простий: я беру "кілька вихідних", від блогу, звісно, а не від роботи – і нікому про це не кажу.
Спрацювало.
Нібито.
Для однієї війни це спрацювало, а для іншої – ні. Розумієте, суперечки щодо годин роботи Ормузької протоки цілком зрозумілі – особливо якщо зважати, що у США офіційною мовою є англійська, а в Ірані – фарсі.
А от для низки російських нафтових об'єктів, уражених українськими ударними БПЛА, це не спрацювало. Так само не спрацювало і для військ всрф, яких кинули на штурм позицій української 24-ї механізованої бригади…, де мовні відмінності відіграли дещо меншу роль. І це нагадало мені, що, власне, 24-ту ще у квітні-травні 2022 року під Попасною мала знищити ПВК "Ваґнер"…
Якось так склалося, що чотири роки потому ПВК "Ваґнер" вже не існує… Іронічно, з огляду на всі зусилля росіян. І Сирського також.
Зітхну… Принаймні війна в Україні досі триває, а отже, ще є надія…
…чи ні? Якщо замислитися, то, схоже, надії немає, бо в цій війні більше нічого не працює, чи не так?
Погляньте самі: Пуддінг розпочав свою 3-денну "спеціальну військову операцію" в Україні і вона перетворилася на 4-річну війну на виснаження без жодного кінця на горизонті. Потім Зєля й Сирський почали знищення Збройних сил України, а ЗСУ все ще існують. Потім Бібі знищує Хамас, а Хамас усе ще існує. Потім Бібі знищує Хезболлу, а Хезболла все ще існує. Потім Бібі підштовхує того безтямного IQ47 розпочати його 3-денну "спеціальну військову операцію", і не лише КВІР досі існує, а й сам IQ47 може вважати за щастя, що вибрався з цієї халепи хоча б із якимось припиненням вогню. Щоправда, кризу це не завершило. Як і не завершило існування КВІР. Тим паче, що орди Бібі, хоч би якими виснаженими вони були, й далі завзято здійснюють геноцид палестинців і бомблять південний Ліван…
Що, своєю чергою, нагадує мені, що… та годі, руку на серце, невігласи: визнайте це! Визнайте, що ніхто з вас не звертає уваги на всі муки, через які проходить той милий ідіотський режим Об'єднаних Арабських Еміратів. Яка несправедливість, з огляду на те, наскільки нескінченні ці муки. Погляньте: спершу вони платили росіянам, яких КВІР підштовхнув до військового втручання в Сирії, щоб ті продовжували масово вбивати сирійців. росіянам вдалося лише вигнати з країни кілька мільйонів людей і спричинити "кризу біженців" у Європі 2015-2016 років, але не знищити повстання… Потім еміратці платили КВІР і росіянам за повалення міжнародно визнаного уряду Лівії. Цим покидькам вдалося увійти до Триполі, але не завершити справу… Потім вони платили RSF за повалення військової хунти в Хартумі. RSF вдалося лише взяти під контроль близько 40% країни і розпалити геноцид населення в Дарфурі… Потім вони організували Південну перехідну раду Ємену, щоб вона розгромила підтримувану Саудівською Аравією Єменську національну армію… і що сталося? Саудівці вибомбили еміратців із країни. А тепер вони так мило й потайки приєдналися до американо-ізраїльської коаліції для бомбардування Ірану, водночас удаючи невинну жертву терористичного режиму КВІР… і навіть це не спрацювало…
Просто жахливо. І так несправедливо. Бідолашні маленькі еміратці. Шмиг… Десять років вони по всьому ширшому Близькому Сході все псують у співпраці та в найкращих традиціях Ізраїлю і ледве спромоглися заслужити собі звання миротворців за організацію шахрайського великоднього "перемир'я" Пуддінга… Яка несподіванка: щойно воно завершилося, еміратці скасували всю співпрацю з Україною у сфері оборони…
Але зачекайте. Якщо подумати, я починаю розуміти. Насправді, я був надто сліпий і упереджений, щоб побачити очевидне: усі перелічені вище відповідальні ідіоти мають дуже гуманітарну мету. Справді, їхня мета полягає в тому, щоб навчити людство, що сотні мільярдів і вся зброя нічого не варті, коли стратегія в кращому разі нагадує сюжет третьосортного боллівудського фільму…?
Чому б і ні? Очевидно, це набагато ефективніше за безкорисну Організацію Об'єднаних Націй. Організацію, створену для підтримання миру… ха-ха… який жарт. Краще її покинути й розпустити. І заразом варто скасувати й правила дорожнього руху. Власне, нині це вже необхідність: хоча б з огляду на торішню кількість загиблих…
Звучить надто жорстоко? Як поганий жарт? Не хвилюйтеся: реальність гірша. Особливо в Україні. Там завдяки Федорову, але передусім Генштабу ЗСУ, вже зрозуміло, що для всього цього є рішення. Або принаймні для проблем Зєлі й Сирського. І не одне, а кілька. Одне героїчніше за інше. Один далі хвалиться високими відсотками перехоплення російських ударних БПЛА, ігноруючи те, як ці самі БПЛА руйнують Чернігівську ТЕЦ чи електропідстанцію "Шахтарська"… Інший хвалиться величезними російськими втратами, ігноруючи падіння Сіверська та Покровська. Нарешті, ще один замінює живих військових роботами – чи то БПЛА під керуванням ШІ, чи то озброєними мінітракторами, але не замінює верховного командувача, а потім дивується результатам і тому, чому Україна знову героїчно втрачає територію, як-от на північний захід від Покровська та на південний схід Запоріжжя…
Передаю слово Дональду Гіллу…
Огляд тижня. Лінія фронту майже не змінюється… хіба що з типовим повільним російським просуванням на окремих ділянках. "Традиційно" для цієї війни березень-квітень – це місяці найменших великих змін у динаміці фронту. Українські атаки дронами по російській ППО тривають. Українські далекобійні дрони продовжують удари по території росії, і нафтовий термінал, який під час нещодавніх атак у Балтійському морі не постраждав, загорівся.
Також з'явився новий український дрон, який атакує російську логістику і, схоже, не піддається впливу РЕБ.
Сумщина. На ділянці завширшки 40 км тривали бойові дії помірної інтенсивності, унаслідок чого росія просунулася до 3 км. Основну частину операції проводила піхота, але три російські ББМ були знищені під час спроби перетнути кордон.
росіяни великою групою виходять із трубопроводу, але їх знищує 71-ша аеромобільна бригада. Вони самі прорекламували свої зусилля, коли попросили водяні насоси.
За 35 км від фронту на заправці в Сумах дрон влучив у цивільний автомобіль, убивши одну людину й поранивши іншу.
Україна страждатиме від нерозірваних боєприпасів ще два століття. Сапери постійно намагаються зменшити цю загрозу. Цього тижня вони виявили 87 боєприпасів у Сумській області, а від січня – 316.
Вовчанськ. За 50 км від фронту бомбою атакували дамбу Печенізького водосховища. Якби її прорвало, було б затоплено 45 000 людей.
За 80 км від фронту уражено радар Каста–2E.
Куп'янськ. росіяни продовжили тиснути на захід від Піщаного, і багато хто з них зайшов у Куп'янськ із півночі. Відсутність перешкод дає росіянам змогу здійснювати такі прориви на 5-7 км. Встановлювати навіть прості дротяні загородження дуже важко, оскільки російські дрони становлять смертельну загрозу.
У Куп'янську-Вузловому було вбито чотирьох росіян. Ще двоє забігли в будівлю. Їм запропонували здатися, і один погодився. Інший загинув у вікні другого поверху палаючого будинку.
російський авіаудар на північний захід від Куп'янська.
Слов'янськ. росіяни заходять у Каленики. росіяни й далі просуваються, але минулого тижня темп сповільнився. Дві російські вантажівки знищено за 17 і 35 км від лінії фронту.
Костянтинівка. російські атаки безперервні, бо вони відчувають, що скоро зможуть закріпитися в місті. Український дрон скидає міну, яку згодом знаходить росіянин. Уражено український НРК, що перевозив вибухівку.
Саме тоді, коли могло здатися, що росіяни все ж засвоїли кілька уроків цієї війни: по ще одному складу БПЛА в донецькому аеропорту завдали удару, цього разу ракетами SCALP. Раніше дрони вже атакували попередні будівлі зберігання дронів у цьому місці.
1-й корпус полює на логістичні транспортні засоби на відстані до 60 км від фронту.
Покровськ. У Родинському багато будівель зруйновані, але ще стоять. Через це російська піхота та екіпажі дронів збираються в них перед проникненням або проведенням повітряних атак. Якщо там є група дронів або достатньо велике скупчення людей, Україна завдає авіаударів, що й було зроблено тричі.
росія також розширила свій плацдарм у Гришиному і тепер контролює більшу його частину.
Новопавлівка. 20-й корпус зіткнувся з багатьма труднощами й від моменту формування у 2025 році змінив кількох командирів, бо не зміг організувати ефективну оборону. Генерал-майор Віктор Ніколюк забезпечив стабільність і згодом був підвищений до важливішої посади. Його замінив полковник Святослав Заєць, який розпочав свою військову кар'єру у 2014 році, проходячи підготовку як командир роти в Криму. Коли російські сили з місцевих гарнізонів вимагали їхньої здачі, 80 бійців відмовилися, і він вивів їх із боєприпасами, технікою та прапором до своїх на відстань 120 км. Раніше він обіймав посаду начальника штабу та заступника командира 8-го десантно-штурмового корпусу.
Через рік після формування українських корпусів підпорядковані підрозділи все ще розкидані по країні. Окремі підрозділи передаються місцевим корпусам в оперативне підпорядкування.
Командир 20-го корпусу, який вибув, раніше командував успішною 92-ю бригадою та очолював оборону Чернігівської області на білорусько-російському кордоні в лютому-березні 2022 року. Його підвищили до Оперативного командування "Схід" (зона відповідальності на зображенні). Попереднього командувача цього оперативного командування звільнили на тлі втрати Сіверська. Через втрату Сіверська минулого тижня було звільнено командира 11-го корпусу, а двох командирів бригад – ще торік у грудні. На своїй посаді залишився лише Сирський…
Гуляйполе. Очевидно, що Україна більше не просувається вперед. росіяни продовжують просочуватися, і багато хто проходить через Залізничне та Березове/Тернове. Здебільшого росіян виявляють, а потім знищують дронами або піхотою.
Це не розгалужена смуга перешкод. Це лише три лінії колючого дроту з невеликим валом за 20 метрів, але цього достатньо, щоб уповільнити російську піхоту і залишити її на відкритій місцевості. Український дрон патрулює вздовж дроту, помічає попередній успіх, а потім зближується з двома росіянами, які ще не подолали загородження. Після детонації дріт залишився неушкодженим.
Вісім росіян, заблокованих у бункері, зрештою здаються двом українцям із 1-го штурмового полку. Десятихвилинна компіляція атак дронів на росіян, які просочуються парами або поодинці. Український НРК уражає один дрон, тоді як інший чекає в засідці на дорозі.
Запоріжжя. За винятком крайнього сходу, де тепер уже росіяни з певним успіхом контратакують, ділянка статична. Є компіляційне відео того, як українські сили зачищають Степногірськ, але незрозуміло, чи щось із нього зняте минулого тижня. Те, що Україна використовує техніку для перевезення особового складу, свідчить про слабку присутність російських дронів у цій зоні.
Херсон. Контроль над островами на Дніпрі коштує життів, не даючи жодної оперативної переваги. Ця спроба коштувала росії життя 15 військових.
Окуповані території. Протягом одного дня були знищені системи ППО "Панцир" (у Феодосії), "Оса" (Донецьк), "Тунгуска" і "Бук" (Запоріжжя), а також нафтові резервуари (2 у Криму), база "Іскандерів" (2 у Криму), майстерня/склад "Рубікону" (Донецьк) і склад боєприпасів (Крим). Ще одну логістичну базу "Рубікона" уразили поблизу Маріуполя.
Паливозаправник поблизу Маріуполя атакували за 90 км від фронту. Уражено радар "Нєбо" у Феодосії та "Тор" поблизу Лозового на Луганщині. Уражено склади боєприпасів в Азовському (Запорізька область), а також в Урзуфі й Куликівському (Донецька область).
Уражено радар системи С-400 (Красногірське, Запорізька область) та ще один радар "Нєбо" в Криму, цього разу поблизу Гвардійського. Уражено склад БПЛА (Гірне, Донецька область), склад паливно-мастильних матеріалів біля Маріуполя, а також склади поблизу Рибінська і Тополиного. Уражено паливну базу в Севастополі.
росія
Ціна нафти Brent впала до 91,87 долара за барель після оголошення про відкриття Ормузької протоки. Тиждень тому вона становила 95 доларів. Два тижні тому – 109 доларів. Два місяці тому – 66 доларів. Трамп на 30 днів зняв санкції з російської та іранської нафти, щоб компенсувати дефіцит, який сам же й створив. Минулого тижня він продовжив послаблення санкцій щодо російської нафти ще на місяць. США відкрили вогонь по іранському вантажному судну та захопили його, а ще 20 іранських суден повернули назад у межах блокади. Іран відкрив вогонь по двох індійських суднах після того, як вони отримали дозвіл вийти з Перської затоки, тож ціна на нафту знову зростатиме.
Моніторинг DroneBomber українських ударів дронами і ракетами по росії спирається на російські повідомлення. Атаки на окупований Крим тривають постійно через вразливість цілей і додаткову допомогу в ідентифікації цілей від партизанів на місцях.
За останні три місяці росія втратила 85 радарів ЗРК. Темпи втрат стрімко зростають. Без радарів цілі неможливо виявити, а отже, і атакувати.
Це втрати російських ЗРК від дій Сил безпілотних систем України. Вони не включають втрат, завданих звичайною зброєю, піхотними бригадами, Головним управлінням розвідки (ГУР) чи Службою безпеки України (СБУ).
По Туапсинському НПЗ знову завдали удару, і він утворив шлейф диму завдовжки 150 км, який після чотирьох днів пожежі збільшився до 250 км. Також були пошкоджені портова інфраструктура і танкери в порту.
Уражено Стерлітамацький нафтохімічний завод, який виробляє авіаційне пальне і є єдиним підприємством, що випускає гуму для протекторів шин. Також були уражені Новокуйбишевський і Сизранський НПЗ у Самарі, а також насосна станція в Тихорецьку Краснодарського краю.
Висоцьк лишався недоторканим, тоді як Усть-Луга і Приморськ протягом останніх кількох тижнів неодноразово зазнавали ударів. Тепер це вже не так.
В Усть-Лузі росія відремонтувала два нафтові причали для завантаження і використовує їх, тоді як один причал лишається виведеним із ладу. Інакше кажучи, Україні треба повторно атакувати цей об'єкт. Справді, саме питання, чи повторно атакує Україна цей об'єкт, ймовірно, покаже нам, чи є за цією кампанією системний підхід з боку українського уряду та збройних сил, чи ні…
Ще одну залізничну релейну шафу підпалили місцеві партизани.
Лише 18 квітня Україна вразила два десантні кораблі, невстановлене військове судно, протидиверсійний катер, радар, паливні резервуари та антену зв'язку в окупованому Криму.
Мета України – завдавати росії збитків на 100 мільйонів доларів на добу. Останні три тижні їй це вдається. По Приморську знову завдали удару.
Цех №46 виготовляв 300 компонентів для Су-57. Минулого року там випустили лише два цих нібито малопомітних літаки. Два тижні тому пожежа обвалила кілька ділянок даху будівлі.
На заводі "Вектор" в Єкатеринбурзі працює 300-400 співробітників, які виготовляють системи наведення ракет, радари та іншу електроніку. У 2025 році 50% інженерів повідомили, що вони мають звільнитися самі, інакше компанія знайде привід звільнити їх.
Жінку заарештували через участь у Telegram-групі, яка збиралася протестувати проти блокування соцмереж, VPN і Telegram.
росія має ресурси, технології, обладнання та фахівців, щоб підтримувати або навіть нарощувати видобуток нафти, але в найближчі роки він, імовірно, зменшуватиметься через державну політику, інвестиційний клімат та обмеження OPEC.
Червона лінія показує, яким буде російський видобуток нафти в майбутньому, якщо політика і ринкові чинники не зміняться.
Собівартість видобутку на російських родовищах становить близько 20 доларів за барель. З урахуванням російських податків точка беззбитковості становить 40 доларів за барель. Важливим чинником є і валютний курс, а нафтова галузь страждає, коли рубль міцний, а нафта дешева. Як член OPEC+, росія пов'язана квотами, тому нові родовища не розробляють, доки не вичерпаються старі. Розробка нових родовищ дорога, особливо з огляду на те, що більшість із них буде у віддалених районах, для яких потрібна дорога інфраструктура.
Можливо, через свій вік 86-річний учений Роберт Нігматулін наважився на відверту двохвилинну розмову. Він каже, що в російській політичній системі перебудова починається лише після краху, і економічний крах уже розпочинається. Далі він пояснює, що країна повинна мати опозиційну партію, де точаться дебати, щоб шукати альтернативні рішення, коли чинна політика провалюється, а в росії політичної опозиції немає. Це означає, що відповідальність за зміни лягає на лідера, а путін оточує себе людьми, які лише погоджуються з ним, і будь-яку незгоду сприймають як загрозу.
На економічному форумі Нігматулін заявив, що в росії найнижчі доходи в Європі, а в найбідніших регіонах Китаю доходи вищі, ніж у найбідніших регіонах росії. Він сказав, що в Радянському Союзі були бідними, але все одно могли здійснювати прориви в космосі та ядерних технологіях. З 2015 року зростання ВВП росії в середньому становило 1,5% на рік, тоді як споживчі ціни зросли на 77%. Важливим економічним чинником є чисельність населення, яке в росії скорочуватиметься на 600 000 людей на рік. Це скорочення зумовлене демографією. Втрати в Україні лише прискорять темпи депопуляції.
Джерело: частина 1 та частина 2
