Вірус, який має майже кожна людина на планеті, довгий час залишався без ефективного способу контролю. Йдеться про вірус Епштейна-Барр — інфекцію, яка, за оцінками вчених, присутня у приблизно 95% дорослого населення.
Для більшості людей цей вірус проходить майже непомітно або проявляється у вигляді інфекційного мононуклеозу — так званої «хвороби поцілунків». Але проблема в тому, що після зараження він нікуди не зникає. Вірус залишається в організмі на все життя і за певних умов може «прокидатися», пов’язуючись із серйозними хворобами — від деяких видів раку до розсіяного склерозу.
Саме тому нове дослідження від учених із Fred Hutchinson Cancer Center та University of Washington викликало значний інтерес. Дослідники змогли створити антитіла, які прицільно блокують вірус ще на етапі проникнення в клітини. Дослідження було опубліковано в журналі Cell Reports Medicine.
Як це працює? Вірус Епштейна-Барр атакує В-лімфоцити — важливі клітини імунної системи. Щоб потрапити всередину, він використовує спеціальні білки на своїй поверхні. Вчені зосередилися саме на них — gp350 і gp42 — і створили антитіла, які здатні «перекрити» цей шлях.
У лабораторних експериментах із мишами, що мають імунну систему, схожу на людську, один із таких антитіл показав дуже обнадійливий результат: він фактично захистив тварин від зараження.
Це важливий прорив ще й тому, що з EBV працювати складніше, ніж із багатьма іншими вірусами. Він настільки добре «прилаштувався» до організму людини, що знаходити ефективні антитіла проти нього було непросто. Вірус здатен зв’язуватися майже з усіма В-клітинами, що ускладнює створення точкової імунної відповіді.
Щоб обійти цю проблему, науковці використали генетично модифікованих мишей, здатних виробляти антитіла, максимально схожі на людські. Це значно підвищує шанси, що такі препарати в майбутньому будуть безпечними для людей.
У підсумку команда виділила десять нових антитіл, і одне з них показало особливо сильний захисний ефект. І хоча до реального лікування ще далеко, цей результат уже відкриває нові можливості.
Особливо важливим це може стати для людей із ослабленим імунітетом — наприклад, після трансплантації органів або кісткового мозку. У таких випадках EBV може спричиняти небезпечні ускладнення, зокрема неконтрольоване розмноження клітин, що призводить до онкологічних захворювань.
Якщо нові антитіла доведуть свою ефективність у клінічних випробуваннях, вони можуть допомогти запобігати таким ускладненням або хоча б суттєво знизити ризики.
Поки що дослідження перебуває на ранній стадії, і попереду — випробування на людях. Але сам факт, що вченим вдалося знайти спосіб заблокувати один із найпоширеніших вірусів у світі, дає підстави для обережного оптимізму.
Можливо, у майбутньому боротьба з вірусом Епштейна-Барр стане такою ж звичною, як і лікування інших інфекцій. І це стане ще одним кроком до розуміння того, як працює наш імунітет — і як його можна зробити сильнішим.
