Відома публіцистка та журналістка Енн Епплбом у виданні The Atlantic стверджує, що неписана угода путіна з московською бізнес-елітою – підтримуйте війну в обмін на право про неї не думати – була зруйнована. Українські дрони вже дістаються столиці, парад скоротився до 45 хвилин, а в російському інформаційному просторі дедалі частіше зникають мобільне покриття, доступ до інтернету та робота публічних сервісів. Через понад чотири роки повномасштабної війни москвичі вперше змушені поглянути на її реальні наслідки на власних вулицях. Епплбом доводить: між пропагандистським культом перемоги 1945 року і нинішньою провальною війною утворилася порожнеча, яку рано чи пізно щось або хтось заповнить.
Чотири роки тому путін фактично уклав із Москвою та її бізнес-елітою угоду: підтримуйте мою війну в Україні, а натомість вам не доведеться про неї думати. Минулого тижня цю угоду було порушено, пише колумністка The Atlantic Енн Епплбом.
Як зазначає авторка, Москва ніколи не була цілковито невразливою: ще 3 травня 2023 року перші два українські дрони, що дісталися Москви, вибухнули над кремлем – шкоди не завдали, але засвідчили, що протиповітряна оборона столиці не така бездоганна, як її рекламували, а війна не така далека, як здавалося москвичам. Згодом українці перенесли свої зусилля на московські аеропорти: десятки разів використовували дрони, щоб пролітати над злітно-посадковими смугами або кружляти довкола летовищ, навмисне створюючи хаос і додаткові витрати для пасажирів.
Минулого тижня, нагадує Енн Епплбом, пронизливе гудіння безпілотників знову було чути у Москві. Вранці 7 травня мер Москви оголосив, що російські сили ППО збили сотні українських дронів, спрямованих на столицю. Два дні потому Москва мала приймати щорічний військовий парад 9 травня – святкування, тісно пов’язане з путіним, який відродив це торжество радянської доби на честь перемоги сталіна над нацистською Німеччиною та завоювання ним Європи.
Несподівано і дуже публічно, наголошує Енн Епплбом, російські посадовці здавалися знервованими: вони боялися, що парад буде зіпсовано. російський міністр закордонних справ пригрозив, пообіцявши "жодного милосердя" – хай би що це означало, якщо українці вдарять по параду. Речник кремля запевнив москвичів, що безпека посилена, адже "загрозу з боку київського режиму" вже взяли до уваги. російський президент навіть переконав американського президента попросити українського президента про одноденне припинення вогню. Володимир Зеленський виконав бажання путіна після того як Трамп запропонував посередництво в обміні 1000 військовополонених. Згодом Зеленський оприлюднив великодушний і дотепний указ, яким формально надав путіну дозвіл провести парад.
Як зауважує Енн Епплбом, тон офіційних повідомлень росії змінився – і це не дивно: через три роки після того, як перші дрони вибухнули над кремлем, та за понад чотири роки конфлікту, який мав бути лише короткою "спеціальною військовою операцією", у москвичів не залишилося вибору, окрім як думати про війну. Так звані заходи безпеки – дехто вважає їх формою цензури – вже зробили мобільне покриття у Москві та по всій росії ненадійним, а часом взагалі відсутнім. Хоча росіяни вже втратили доступ до більшості західних соцмереж, у квітні держава заблокувала доступ навіть до створеного в росії застосунку Telegram, а також до багатьох VPN. Без публічного доступу до інтернету багато фізичних систем, зокрема банкомати, також перестали працювати. Не функціонують і застосунки виклику таксі. Усі ці незручності додаються до росту інфляції та відсоткових ставок, що вже багато місяців тиснуть навіть на найзаможніший російський бізнес і споживачів.
Енн Епплбом наголошує, що війна і тривога кремля через неї нарешті стали помітними і на вулицях. На короткий час, під час дуже нетривалого заколоту колишнього соратника путіна Євгенія Пригожина у 2023 році, москвичам наказували сидіти вдома через побоювання насильства. Протягом останніх кількох днів їх знову перевели у режим підвищеної готовності. За словами знайомого авторки, дипломата, перед парадом на Червоній площі та довкола неї було видно снайперів, а також солдатів з антидроновою зброєю. Пересічних людей не пускали в центр міста. Світлини, зроблені в день параду, показують порожні вулиці.
росіяни, які спостерігали за парадом здалеку, на думку Енн Епплбом, теж могли помітити певні відмінності. Цьогоріч менше іноземних лідерів спромоглися приїхати, а танків, ракет і бойових машин на параді не було. Все дійство було коротким – тривало лише 45 хвилин. путін виглядав посірілим і стривоженим. Похмурі північнокорейські солдати, які марширували поряд з росіянами, стали єдиною новинкою. Проте їхня присутність була нагадуванням про тисячі північнокорейців, які загинули, допомагаючи росії повертати власну Курську область, що її українські сили утримували вісім місяців у 2024–2025 роках. Окрім того, як єдині іноземці, присутні у значній кількості, північнокорейці надсилали зловісний сигнал щодо нинішнього стану російських союзів.
Звісно, це був лише парад. Але річниця має значення, бо путін надає їй значення. Він відродив святкування 9 травня в його нинішньому вигляді у 2008 році, навмисно вирішивши вшановувати момент імперської перемоги Москви, коли сталін контролював усі території між Москвою та Берліном. Можливо, не випадково росія того ж року вдерлася до Грузії.
Як зазначає Енн Епплбом, ретельно розкручуваний культ Другої світової війни зародився ще за радянських часів, проте путін поглибив і розширив його. Втрата радянської імперії 1989 року та розпад Радянського Союзу 1991-го породили велетенську ностальгію за 1945 роком, і путін розвиває цю ностальгію вже понад два десятиліття. За цей час він також вбудував цю ностальгію в міський простір Москви та інших міст по всій росії, додаючи й розширюючи монументальні скульптури та брутальні меморіали, що прославляють героїчних полеглих на війні.
Тепер, нарешті, культ тієї війни наздогнав його самого, зауважує Енн Епплбом. путін знає, що не може дотягнутися до міфології, яку сам створив, і всі інші це теж бачать. Його непотрібна, незаконна, жорстока війна в Україні вже триває довше, ніж війна СРСР проти нацистів: у ній загинули або були поранені понад мільйон російських солдатів, і вона не дала ні воєнного, ні політичного, ні будь-якого іншого успіху. Навпаки, наголошує авторка, він навіть не може провести парад у Москві, не побоюючись, що українці його зірвуть.
Втім, це не означає, що його війна проти України закінчилася або що правління путіна добігло кінця. Але це означає, що росіяни загалом і москвичі зокрема тепер можуть чітко побачити контраст між пропагандою та реальністю. Утворилася порожнеча, і рано чи пізно щось інше або хтось інший її заповнить, завершує статтю Енн Епплбом.
Джерело: The Atlantic
