Генетичний аналіз допоміг науковцям зробити несподіване відкриття: серед пінгвінів виявили вид, який раніше не був відомий науці. Дослідження також показало, що кількість офіційно визнаних видів цих птахів може зрости. Попри те що імператорський пінгвін часто привертає найбільшу увагу, різноманіття родини пінгвінових набагато ширше й складніше, ніж вважалося раніше.
Пінгвіни мешкають переважно в Південній півкулі й представлені кількома родами та видами з унікальними рисами. Деякі з них мають яскраві декоративні пір’яні «чубчики», інші вирізняються невеликими розмірами або особливими адаптаціями до середовища. Попри зовнішню схожість, генетично вони можуть бути значно більш відмінними, ніж це видно неозброєним оком.
Нові результати стосуються насамперед генту пінгвінів (рід Pygoscelis), які мешкають на островах Південного океану та в Антарктиці. Саме цей рід давно викликав суперечки серед біологів щодо того, скільки видів або підвидів він насправді включає. Через віддалені місця проживання та складність спостереження точна класифікація залишалася невизначеною понад століття.
У рамках дослідження вчені проаналізували геноми десятків особин із різних колоній у межах усього ареалу. Генетичні дані дозволили виявити тисячі варіацій у ДНК та простежити еволюційні розбіжності, що сформувалися сотні тисяч років тому. Ймовірним фактором, який сприяв ізоляції популяцій, стала природна кліматична межа в Південному океані — зона з різними температурними та соляними умовами, яка обмежує переміщення морських тварин.
Результати показали, що раніше генту пінгвінів розглядали як один вид із кількома підвидами, однак генетичні відмінності виявилися настільки значними, що дослідники пропонують визнати кілька окремих видів. Серед них — нова лінія, яка має обмежене поширення на віддалених островах і відокремлена від інших популяцій тисячами кілометрів океану.
Цікаво, що генетичні відмінності пов’язані з особливостями середовища проживання. Популяції, які мешкають ближче до Антарктиди, мають більше генів, пов’язаних із накопиченням жиру та виробленням тепла — це допомагає виживати в суворих умовах холоду. Натомість пінгвіни з тепліших регіонів демонструють генетичні особливості, що можуть сприяти ефективнішій роботі серця та м’язів, що важливо під час тривалого полювання у воді.
Такі результати мають значення не лише для систематики, а й для охорони природи. Геномні дослідження дозволяють точніше визначати межі видів і краще розуміти їхню унікальність. Це особливо важливо для популяцій із невеликою чисельністю, які мешкають на ізольованих островах і можуть бути вразливими до змін клімату та підняття рівня моря.
Деякі антарктичні регіони сьогодні зазнають змін середовища, що може впливати на розподіл видів і доступність кормової бази. Водночас острівні популяції мають обмежені можливості для міграції, якщо їхнє середовище стане непридатним для життя.
Нове відкриття демонструє, як сучасні методи секвенування геному змінюють наше розуміння біорізноманіття. Те, що раніше вважалося одним видом, може виявитися кількома окремими лініями з власною еволюційною історією. І хоча наука продовжує уточнювати класифікацію пінгвінів, стає зрозуміло: їхня різноманітність значно більша, ніж здається на перший погляд.
