Уявіть, що середньовічний рукопис може розповісти не лише про те, що в ньому написано, а й про тварин, із шкір яких його виготовили, про торгові шляхи та навіть про хвороби худоби тисячі років тому. Саме до цього наблизилися вчені, розробивши новий безпечний метод вилучення ДНК із стародавніх пергаментів, не пошкоджуючи їх.
Пергамент, який виготовляли з обробленої тваринної шкіри, століттями був основним матеріалом для документів у Європі, на Близькому Сході та в частині Африки. На ньому писали закони, карти, хроніки та релігійні тексти. І тепер виявилося, що ці аркуші зберігають значно більше інформації, ніж вважалося раніше — у буквальному сенсі генетичний слід минулого.
Дослідники з Університету Північної Кароліни та їхні колеги довели, що з пергаменту можна акуратно зібрати клітинний матеріал і проаналізувати його ДНК. Це відкриває нові можливості для історії, археології та навіть ветеринарної генетики.
«Оскільки пергамент виготовлений із тваринної шкіри, з нього часто можна отримати генетичну інформацію», пояснює один із авторів дослідження. «Ці дані дозволяють зрозуміти, коли і де був створений документ, а також які тварини використовувалися».
Ще важливіше те, що така інформація може розповісти про еволюцію домашніх тварин, розвиток порід, поширення хвороб і навіть про сільське господарство різних епох. Фактично, кожен аркуш стає своєрідним біологічним архівом.
Головною перешкодою для таких досліджень довгий час була крихкість стародавніх манускриптів. Будь-яке втручання могло їх пошкодити. Однак новий метод вирішує цю проблему: вчені використовують спеціальні цитологічні щіточки — ті самі, що застосовують у медичних аналізах. Ними обережно проводять по поверхні пергаменту, збираючи мікроскопічні клітини без шкоди для документа.
У рамках дослідження було проаналізовано 91 манускрипт із бібліотеки Університету Дьюка, датованих від VIII до XX століття. Матеріали походили з різних регіонів — від Англії до Ефіопії.
Після збору зразків вчені застосували сучасні методи секвенування ДНК, схожі на ті, що використовуються у криміналістиці. Це дозволило відновити генетичні послідовності з дивовижною точністю.
«Ми отримуємо величезний обсяг нової інформації, не завдаючи шкоди цим унікальним об’єктам», зазначають дослідники. На їхню думку, це може змінити підхід до збереження та вивчення історичних документів.
Фахівці впевнені, що перед наукою відкривається зовсім нова галузь досліджень, де поєднуються генетика, історія та археологія. Пергаменти перестають бути лише носіями тексту — вони стають живими носіями біологічної пам’яті минулого, яка лише починає відкриватися сучасній науці.
