Деякі люди у 80–90 років зберігають пам’ять такою гострою, ніби час майже не торкнувся їхнього мозку. Вчені називають їх SuperAgers — людьми, чиї когнітивні здібності можуть не поступатися, а іноді й перевершувати результати людей на десятки років молодших.
Довгий час дослідники підозрювали просте пояснення: можливо, ці люди просто успадкували «хороші» гени і мають дуже низький ризик хвороби Альцгеймера. Нова велика робота американських і канадських науковців показала, що все набагато складніше.
Генетика не дала відповіді
У дослідженні взяли участь 142 SuperAgers та 89 людей похилого віку із середніми показниками пам’яті. У всіх учасників проаналізували ДНК, зокрема ген APOE, який вважається найважливішим генетичним фактором ризику пізньої форми Альцгеймера.
Крім того, вчені розрахували так звані полігенні ризикові бали — оцінки, що враховують тисячі генетичних варіантів, пов’язаних із ризиком деменції.
Результат виявився несподіваним: SuperAgers майже не відрізнялися від інших літніх людей за генетичним ризиком Альцгеймера. Іншими словами, феноменальна пам’ять у старості не пояснюється тим, що вони просто «уникли поганих генів».
Можливо, справа у прихованому захисті мозку
Це відкриття змінило саму постановку питання. Тепер вчені менше питають: «Чому ці люди не захворіли?» — і більше: «Які механізми активно захищають їхній мозок?»
Серед можливих факторів називають:
- кращу структуру та зв’язки між нейронами;
- стійкість до запалення;
- здоров’я серцево-судинної системи;
- якісний сон;
- фізичну активність;
- соціальну активність і підтримку;
- інші чинники, що накопичуються протягом усього життя.
Жоден із них поки не вважається головним. Найімовірніше, секрет SuperAgers полягає у поєднанні багатьох захисних механізмів.
Що це означає для всіх нас
Дослідники наголошують: відсутність генетичного ризику — не те саме, що наявність захисту. Людина може не мати особливо «щасливих» генів, але завдяки способу життя та біологічним особливостям підтримувати мозок у набагато кращому стані.
У майбутньому вчені планують поєднувати генетичні аналізи з МРТ мозку, дослідженням крові, імунної системи, сну, фізичної активності та соціального середовища.
Головний висновок роботи звучить обнадійливо: здорове старіння мозку може залежати не лише від спадковості, а й від факторів, на які ми потенційно можемо впливати.
Тож SuperAgers, схоже, не просто люди з «виграшним лотерейним квитком» у генах. Їхній мозок може мати особливу здатність чинити опір старінню — і саме цю здатність наука тільки починає розкривати.
