На думку Володимира Щелкунова, Розблокування портів для всіх вантажів це питання виживання економіки та гривні
Україна має якнайшвидше відновити безпечну роботу глибоководних морських портів для всіх без винятку видів вантажів. Бо блокада може призвести до масштабного падіння експорту, втрати валютної виручки, податкових надходжень та робочих місць, а також посилити тиск на гривню.
Як пише РБК-Україна, про це заявив президент Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати ICC Ukraine Володимир Щелкунов.
За його словами, з липня 2026 року, через систематичні російські атаки, під загрозою опинилися до 90% морських перевезень країни. А морські порти – це механізм, який заробляє для країни валюту, податки і робочі місця.
Читайте також: Блокування портів: аналітики попередили про зупинку підпрємств та збитки у мільярди
Тому їх роботу потрібно максимально швидко відновити для всіх видів вантажів, а не тільки якихось пріоритетних – йдеться про метал, залізну руду, аграрну продукцію, машинобудування, будівельні матеріали та інші експортні товари.
Щелкунов застеріг, що вибірковий морський коридор не вирішить проблему. Металургія і гірничодобувна галузь забезпечують значну частину валютної виручки і вантажної бази залізниці, тоді як аграрний сектор залишається одним із ключових джерел українського експорту та світового продовольства.
За оцінками ICC Ukraine, якщо морський коридор не буде відновлено протягом року, Україна ризикує втратити понад 10% ВВП. Експортна виручка може скоротитися приблизно на 17 млрд доларів, а бюджет – недоотримати близько 8,5 млрд доларів податкових надходжень. Крім того, понад 30 млн тонн агропродукції можуть не потрапити на світові ринки.
Водночас він нагадав, що товарний імпорт в Україні перевищив експорт на 28,3 млрд доларів, а експорт покриває лише близько 40% імпорту.
"У такій ситуації кожен долар експортної виручки є стратегічним ресурсом. Валюта від експорту підтримує курс гривні, допомагає оплачувати критичний імпорт і зменшує навантаження на резерви держави", – зазначив президент ICC Ukraine.
При цьому можливості замінити море іншими маршрутами залишаються обмеженими. За оцінкою Щелкунова, дунайські порти можуть додатково прийняти лише до 30% морських вантажів і переважно для найближчих ринків. Те ж саме – з сухопутними маршрутами через країни ЄС.
Він підкреслив, що підвищення вантажних залізничних тарифів на 30% стало теж великою проблемою для економіки: це рішення було ухвалене у найгірший момент, коли через заблоковані порти бізнес і без того змушений користуватися дорожчими альтернативними маршрутами.
Найбільших втрат від блокади зазнає гірничо-металургійний комплекс. Логістичні витрати для залізної руди, за оцінками організації, зросли удвічі, а для чавуну – у 2-3 рази. У частині випадків додаткові транспортні витрати вже перевищують прибуток від реалізації тонни продукції. Це означає, що експортні контракти стають збитковими, а підприємства, які ще й перебувають під постійними обстрілами, опиняються на межі зупинки.
За оцінками ICC Ukraine, якщо морський коридор не буде відновлено протягом року, Україна ризикує втратити понад 10% ВВП. Експортна виручка може скоротитися приблизно на 17 млрд доларів, а бюджет – недоотримати близько 8,5 млрд доларів податкових надходжень. Крім того, понад 30 млн тонн агропродукції можуть не потрапити на світові ринки.
"Кожен місяць блокади це менше валютної виручки, податків і робочих місць та більший тиск на гривню", – підкреслив Щелкунов, і закликав державу та міжнародних партнерів зосередитися на відновленні безпечного судноплавства і повноцінному відкритті глибоководних портів для всіх категорій експорту.
Паралельно, на думку Щелкунова, уряду доцільно скасувати 30-відсоткове підвищення вантажних тарифів "Укрзалізниці", підтримати транзит українських товарів через європейські порти та вести переговори з ЄС щодо перегляду квот на українську металопродукцію.
Як повідомлялося раніше, російські атаки на порти Одеси майже зупинили експорт українського зерна саме у розпал жнив. Аналітики прогнозують, що ВВП країни цього року може скоротитися на 2% через це.
