Марс знову змусив людей побачити на його поверхні те, чого там, найімовірніше, немає. Цього разу орбітальний апарат NASA сфотографував пагорб, який під певним кутом дивовижно нагадує мордочку маленького ведмедя.
Знімок зробила камера HiRISE на борту Mars Reconnaissance Orbiter ще 12 грудня 2022 року. Апарат пролітав приблизно за 251 кілометр над південними високогір’ями Марса, коли камера зафіксувала незвичайний рельєф.
На фотографії видно два темні круглі утворення, схожі на очі. Між ними розташований світлий виступ, який нагадує ніс, а навколо всієї конструкції проходить майже ідеальна кругла тріщина. Якщо подивитися на все разом, виходить майже мультяшна мордочка. Але справжня історія набагато менш фантастична.
Жодного марсіанського ведмедя
Альфред Мак’юен, планетолог з Університету Аризони та керівник команди HiRISE, пояснював цю фотографію набагато прозаїчніше. За його словами, перед нами пагорб із V-подібною структурою обвалу, два невеликі кратери та круговий рисунок тріщин. Тобто всі «очі», «ніс» і «голова» мають цілком природне походження.
Кругова тріщина, ймовірно, могла утворитися над стародавнім ударним кратером, який давно заповнився, а пухкий матеріал над ним згодом осів.
А те, що виглядає як ніс, може бути вулканічним або грязьовим каналом, через який колись виходив матеріал. V-подібна структура навколо нього могла сформуватися внаслідок руху лави чи грязі.
Чому ми бачимо там ведмедя?
Насправді це навіть цікавіше за саму фотографію. Наш мозок надзвичайно добре пристосований до пошуку знайомих форм — особливо облич. Це явище називається парейдолією.
Саме через нього ми можемо побачити обличчя в хмарах, «очі» у фарах автомобіля або знайомі силуети на випадкових плямах. Еволюційно така здатність могла бути дуже корисною. Нашим предкам було важливо якомога швидше помітити обличчя іншої людини чи потенційного хижака.
Тому мозок працює за принципом «краще помилитися, ніж пропустити». Іноді він знаходить обличчя навіть там, де є лише каміння. У цьому випадку камери NASA просто подарували мозку ідеальний матеріал для такої помилки.
Марс уже не вперше «дивиться» на нас
Це далеко не перший випадок, коли марсіанський рельєф починає нагадувати щось знайоме. У 1976 році апарат Viking 1 сфотографував область Кідонія. На знімках низької роздільної здатності одна з височин дуже нагадувала величезне людське обличчя.
Фотографія стала знаменитою й на довгі роки підживлювала припущення про загадкову цивілізацію на Марсі. Але пізніші знімки з набагато вищою роздільною здатністю поставили крапку в цій історії. Це виявилася звичайна марсіанська гора, яка через освітлення та перспективу нагадувала обличчя.
На Марсі є навіть «смайлик»
Ще один кумедний приклад з’явився у 2024 році. Дослідники, які працювали з даними орбітального апарата Європейського космічного агентства, знайшли в районі Terra Sirenum структуру, схожу на усміхнене обличчя.
Але цього разу цікавою була не форма, а сіль. Вчені виявили поклади хлоридних солей, які могли залишитися після випаровування стародавніх мілких водойм. Вода зникла, а розчинені мінерали залишилися на поверхні.
Такі місця особливо цікаві для майбутніх досліджень, адже концентровані солоні розчини здатні залишатися рідкими за дуже низьких температур. Теоретично подібні середовища могли бути одними з останніх місць, де мікроскопічне життя ще могло зберігатися під час висихання Марса. Тож «смайлик» може бути не просто кумедною випадковістю, а потенційно цікавим об’єктом для майбутніх пошуків слідів давнього життя.
Ведмедя на Марсі немає. Але сюрпризів вистачає
За останні роки на знімках Червоної планети люди знаходили «медуз», дивні ями, «кістки», гриби та безліч інших знайомих форм. У більшості випадків пояснення виявлялося цілком земним — точніше, марсіансько-геологічним.
Але в цьому і є особливість Марса. Навіть звичайний камінь там може перетворитися на загадку, якщо його форма збігається з тим, що наш мозок дуже любить знаходити. Тож цього разу Марс не показав нам інопланетного ведмедя.
Він просто ще раз продемонстрував, наскільки дивовижно працює людський мозок — і наскільки незвичайною залишається сама Червона планета.
