На нашій шкірі живуть мільярди бактерій, грибків і вірусів. Але вчені зробили несподіване відкриття: найчисленніші мікроорганізми не обов’язково виконують найбільше роботи.
Дослідники з A*STAR у Сінгапурі розробили метод, який дозволяє аналізувати не лише ДНК мікробів на шкірі, а й їхню РНК — своєрідний слід активності генів. Це дає змогу побачити, що мікроорганізми реально роблять у конкретний момент.
Головний сюрприз — у цифрах
Наприклад, бактерія Cutibacterium acnes становила від 46% до 90% мікробної ДНК на більшості досліджених ділянок шкіри. Здавалося б, саме вона має бути головним «гравцем». Але аналіз РНК показав іншу картину: на її частку припадало лише 2–31% мікробних транскриптів.
Натомість деякі грибки Malassezia та бактерії Staphylococcus, які за кількістю могли виглядати другорядними, демонстрували набагато вищу активність. Тобто звичайний аналіз може показати, хто живе на шкірі, але не обов’язково покаже, хто там реально працює.
На кожній ділянці шкіри — своя мікробна «екосистема»
Вчені дослідили п’ять ділянок шкіри у 27 здорових людей: шкіру голови, щоку, передпліччя, внутрішню частину ліктя та міжпальцеві проміжки. І мікроби поводилися там по-різному.
На голові та щоках вони змінювали активність генів, пов’язаних із переробкою жирів, залежно від місцевих умов. У вологих міжпальцевих проміжках мікроорганізми активували інші механізми, а на відкритій шкірі передпліччя посилювали захист від окислювального стресу.
Це може допомогти пояснити, чому акне, екзема чи псоріаз часто виникають на певних ділянках тіла, а не рівномірно по всій шкірі.
Мікроби ще й ведуть хімічну війну
Дослідники також виявили гени, відповідальні за виробництво антимікробних речовин. Серед них були навіть раніше невідомі бактеріоцини — сполуки, за допомогою яких бактерії можуть боротися зі своїми конкурентами.
Це відкриває цікаву перспективу: у майбутньому вчені зможуть шукати природні молекули, здатні впливати на конкретні мікроби, не руйнуючи весь мікробіом шкіри.
Поки що дослідження проводилося лише на невеликій групі здорових людей, тому воно не доводить, які саме мікроби спричиняють шкірні захворювання.
Але головний висновок уже змінює погляд на мікробіом: важливо не лише знати, хто живе на нашій шкірі, а й розуміти, що ці мікроорганізми роблять просто зараз.
