Гроші можуть надійти ще цього року
Європейський союз відмовився достроково виділити Україні кошти з кредиту на 90 млрд євро, заплановані на 2027 рік. Натомість Брюссель вимагає від Києва виконати обіцяні реформи.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Financial Times.
Україна оцінила свої додаткові оборонні потреби на цей рік у 27 млрд євро. Щоб закрити цю діру, Київ попросив Єврокомісію перерахувати наперед частину коштів з кредиту на 90 млрд євро, погодженого наприкінці минулого року.
Цей кредит мав покрити більшість фінансових потреб України у 2026-2027 роках: до 45 млрд євро щороку за умови виконання реформ. Утім, цього року Україна отримала лише 15,7 млрд євро, зокрема через затримки з реформами.
Переносити кошти з 2027 року в ЄС відмовилися. Натомість Брюссель наполягає, щоб Київ виконав умови, які відкриють доступ до близько 34 млрд євро вже цього року.
За даними FT, рішення ухвалили на тлі частіших російських ударів по цивільній інфраструктурі, тоді як Верховна Рада ніяк не може провести реформи, яких вимагають ЄС та інші донори.
Йдеться про скасування пільги з ПДВ для дрібних посилок та нові правила оподаткування доходів через цифрові платформи. Обидва закони Рада ухвалила, але з суперечливою поправкою, яка послаблює контроль за політично значущими особами (ПЕП). Посилення цього контролю ЄС якраз вимагав від України як частину боротьби з корупцією.
Якщо поправка набуде чинності, Україна ризикує не виконати умови для отримання допомоги.
Єврокомісари Валдіс Домбровскіс і Марта Кос звернулися з листом до голови Верховної Ради. Вони наголосили, що Україна і надалі може розраховувати на додаткову допомогу у 2026 році, якщо проведе необхідні реформи.
"Вкрай важливо не допустити послаблення діючих в Україні механізмів контролю щодо політично значущих осіб", – йдеться в листі.
Закон про оподаткування доходів через цифрові платформи, який називають "податком на OLX", Рада ухвалила 9 червня після кількох провалених голосувань. Він стосується доходів, отриманих через OLX, Uklon, Glovo, Bolt, Booking, Airbnb та інші сервіси. Найбільше суперечок викликала саме правка про ПЕП: вона обмежує можливість банків посилено перевіряти колишніх високопосадовців після року з моменту звільнення.
16 вересня парламент у першому читанні підтримав скасування пільги на посилки. Нові правила оподаткування міжнародних відправлень можуть запрацювати не раніше липня 2027 року. Напередодні голосування міністр фінансів Сергій Марченко наголошував, що зволікати з цим законопроєктом не можна, адже від нього залежить виконання Україною міжнародних зобов'язань.
