У 2025 році концентрація вуглекислого газу, метану та закису азоту в атмосфері досягла найвищих значень за всю історію спостережень. Це означає, що парникові гази продовжують посилювати глобальне потепління, затримуючи дедалі більше тепла в атмосфері. Про це йдеться в новому бюлетені Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО).
Середня глобальна концентрація CO₂ у 2025 році становила 426,8 частини на мільйон (ppm) — 153% від доіндустріального рівня 1750 року. Метан і закис азоту, які посідають друге й третє місця за внеском у потепління серед довгоживучих парникових газів, також встановили нові рекорди.
За словами заступниці генерального секретаря ВМО Ко Барретт, останні 11 років стали найтеплішими за всю історію спостережень. Вона наголосила, що CO₂ залишається в кліматичній системі десятиліттями й навіть століттями, тому його вплив не зникає швидко. Звіт: Бюлетень ВМО про парникові гази
Зростання концентрації CO₂ прискорилося
Бюлетень ВМО описує концентрацію газів в атмосфері, а не обсяг викидів за окремий рік. Приблизно половина вуглекислого газу, який людство викидає щороку, залишається в атмосфері, а решту поглинають океани та наземні екосистеми.
З 1960-х років середньорічний темп зростання концентрації CO₂ потроївся: якщо тоді він становив близько 0,8 ppm на рік, то в період із 2011-го до 2020 року сягнув 2,4 ppm. Між 2024 і 2025 роками концентрація збільшилася ще на 2,8 ppm — більше за середній показник попереднього десятиліття, хоча й дещо менше за різкий стрибок 2023–2024 років.
Науковці пов’язують помірніше зростання у 2025 році з відновленням здатності наземних екосистем поглинати вуглець і скороченням викидів від пожеж після потужного явища Ель-Ніньйо у 2023–2024 роках. Тоді посухи, сухіша рослинність і масштабні пожежі послабили поглинання CO₂ біосферою.
Однак це не означає, що проблема зменшується. Спалювання викопного палива й надалі додає вуглекислий газ до атмосфери. ВМО також попереджає, що майбутні кліматичні зміни можуть знизити здатність океанів поглинати CO₂.
Метан і закис азоту також б’ють рекорди
Середня концентрація метану у 2025 році становила 1948 частин на мільярд (ppb) — 267% від рівня 1750 року. На цей газ припадає близько 16% потеплювального впливу довгоживучих парникових газів. Приблизно 65% його викидів мають антропогенне походження: вони пов’язані, зокрема, із тваринництвом, вирощуванням рису, видобуванням викопного палива, сміттєзвалищами та спалюванням біомаси. Решта надходить із природних джерел, серед яких водно-болотні угіддя.
Концентрація закису азоту (N₂O) досягла 339,1 ppb, що становить 126% від доіндустріального рівня. Його джерелами є як природні процеси, так і діяльність людини, зокрема використання добрив, спалювання біомаси та промислове виробництво.
Енергетичний перехід має нові кліматичні ризики
ВМО також звертає увагу на два гази, пов’язані з електроенергетикою та переходом до чистіших джерел енергії, — гексафторид сірки (SF₆) і водень (H₂).
SF₆ використовують переважно в електрообладнанні як ізоляційний засіб для запобігання електричним пробоям. Його концентрація зростає разом із поширенням електричних мереж. Цей газ може залишатися в атмосфері понад тисячу років, а його потенціал глобального потепління за 100-річний період приблизно у 24 300 разів перевищує показник CO₂. У 2025 році приріст концентрації SF₆ став рекордним.
Водень сам по собі не є парниковим газом, однак витоки під час виробництва, транспортування та зберігання можуть опосередковано посилювати потепління через вплив на атмосферну хімію. За даними ВМО, концентрація водню в атмосфері зросла на 5,3% у період із 2010-го до 2024 року.
Ці приклади демонструють, що перехід до низьковуглецевої енергетики потребує контролю не лише за основними парниковими газами. ВМО координує глобальні спостереження за складом атмосфери, щоб відстежувати зміни концентрацій різних газів і своєчасно виявляти ризики, здатні послабити кліматичні переваги нових енергетичних технологій.
