Після запуску першого супутника Sputnik у жовтні 1957 року людство вступило в супутникову еру. Відтоді тисячі космічних апаратів забезпечують GPS-навігацію, зв’язок, прогнозування погоди та наукові спостереження. Однак для наземної астрономії їхня кількість і яскравість стали дедалі серйознішою проблемою.
Особливе занепокоєння виникло у 2019 році, коли SpaceX почала розгортати мережу Starlink. Сьогодні на орбіті перебуває понад 11 тисяч супутників цієї системи, які заважають астрономічним спостереженням. Науковці побоюються, що нові покоління телескопів, зокрема обсерваторія імені Вери Рубін у Чилі, зіткнуться з ще більшими перешкодами.
Тепер до цього списку проблем може додатися проєкт компанії Reflect Orbital. Вона планує створити угруповання з 50 тисяч супутників, оснащених великими дзеркалами, які відбиватимуть сонячне світло на темні ділянки Землі.
Сонячне світло на замовлення
Reflect Orbital позиціонує себе як компанія, що пропонує «сонячне світло як послугу». За задумом, клієнти зможуть замовляти додаткове освітлення для живлення сонячних електростанцій або проведення пошуково-рятувальних операцій уночі.
Втім, астрономи сумніваються, що така технологія залишиться лише інструментом для гуманітарних потреб. Серед можливих сфер застосування називають військові потреби. До того ж, за даними видання Sky & Telescope, година такого освітлення коштуватиме близько 5000 доларів — сума, яка навряд чи доступна більшості пошуково-рятувальних організацій.
Потенційні наслідки не обмежуються астрономією. Рослини, тварини та люди залежать від природного чергування дня і ночі. Штучне освітлення з орбіти може порушувати ці цикли. Генеральний директор Reflect Orbital Бен Новак відкинув побоювання, порівнявши реакцію на нову технологію зі страхами, які нібито супроводжували появу електричних ламп.
Як випробування посилило побоювання
10 жовтня компанія провела демонстрацію технології поблизу міста Індепенденс у Каліфорнії. Оскільки власних супутників на орбіті Reflect Orbital поки не має, для імітації відбитого з космосу світла використали великі нахилені прожектори. На випробування запросили представників пошуково-рятувальних організацій.
Для астрономів демонстрація стала приводом для ще більшого занепокоєння. Особливо після того, як у середині липня Федеральна комісія зі зв’язку США схвалила запит компанії на створення демонстраційного супутника Earendil-1.
Проблема полягає в тому, що світло не залишатиметься точно в межах обраної ділянки. Як пояснив астрофізик Університету Маккуорі Річард де Грійс у матеріалі для The Conversation, земна атмосфера розсіюватиме відбиті промені, тому освітлення поширюватиметься за межі цільової зони.
Дослідження, опубліковане в The Astrophysical Journal Letters, показало, як молекули та аерозолі в атмосфері можуть розсіювати таке світло. Інша робота оцінювала яскравість супутника з дзеркалом діаметром 54 метри — саме такого розміру компанія прагне досягти в робочій системі. Навіть на відстані близько 13 кілометрів від освітленої зони він міг би виглядати яскравішим за Місяць. Безпосередньо всередині світлового променя освітлення було б приблизно у 40 разів інтенсивнішим за місячне, а небо нагадувало б сутінки після заходу Сонця.
За оцінками Європейської південної обсерваторії, якщо Reflect Orbital розгорне всі заплановані 50 тисяч супутників, загальна яскравість нічного неба може зрости у три-чотири рази.
Хто вирішуватиме долю нічного неба
Наразі компанія планує запускати перші супутники за допомогою індійської Skyroot Aerospace. Для цього знадобиться дозвіл Індійського національного центру сприяння космічній діяльності та авторизації. Таким чином, Reflect Orbital потенційно може обійти необхідність отримання дозволу американських регуляторів.
Астрофізик Принстонського університету Гаспар Бакош назвав проєкт загрозою для наземної астрономії, а астрономка Університету Алабами Мішель Вутен порушила ширше питання: кому належить нічне небо і чи повинні люди мати право впливати на те, яким воно буде?
Поки Reflect Orbital просуває свою технологію, науковці попереджають: масштабне штучне освітлення з орбіти може змінити не лише умови астрономічних спостережень, а й саме природне середовище нічної Землі.
